Олімпіодор (архонт)
Олімпіодор (дав.-гр. Ὀλυμπιόδωρος; близько 330 — після 286 до н. е.) — афінський воєначальник і державний діяч, архонт-епонім 294/293 і 293/292 років до н. е. Інформація про життя Олімпіодора в античних джерелах уривчаста. Він керував афінським військом під час декількох військових кампаній IV—III століть до н. е. і у 287 році до н. е. навіть з мінімальними втратами вигнав македонський гарнізон з Аттики. ЖиттєписОлімпіодор народився близько 330 року до н. е.[1] Згідно з припущенням Джона Девіса[en], він був афінським аристократом, сином Діотима з Еуонімону[el]. Сім'я Олімпіодора була заможною, підтримувала демократичні антимакедонські сили в Афінах[2]. П. Пашидіс вважав цю гіпотезу можливою, але недоказовою[3]. Вперше Олімпіодор згадується в контексті вторгнення басилевса Македонії Касандра в Аттику. Згідно Павсанію, Олімпіодор переконав етолійців надати допомогу Афінам, що врятувало місто від завоювання. Через деякий час Олімпіодор розбив загін македонян, який здійснив набіг на розташований в Аттиці Елефсін[4]. Дані події могли статися між 306 і 304 роками до н. е.[5][6]. У проміжку між 301 і 297 роками до н. е. Олімпіодор допоміг Елатеї, яка захотіла вийти з-під македонської гегемонії[4][6]. Також, між 301 і 297 роками до н. е. владу в Афінах захопив Лахар. Однак його перемога була неповною. Частину громадян, якими, імовірно, керував Олімпіодор захопили Пірей — прибережне місто поруч зі столицею[7][8][9]. Цією смутою скористався Деметрій Поліоркет, який зі своїм військом не пізніше 296 року до н. е. прибув до Аттики. В ході облоги в Афінах почався голод. Близько квітня 295 року до н. е. афіняни були змушені відкрити міські ворота і здатися. Через рік Деметрій Поліоркет став македонським басилевсом, а Афіни, відповідно, знову потрапили під македонську гегемонію[10][11][12]. Олімпіодор, який був лояльним до Деметрія Поліоркета і мав його довіру, став архонтом- епонімом у 294/293 та 293/292 роках до н. е. Зайняття цієї посади два роки поспіль суперечило багатовіковій демократичній практиці древніх Афін, згідно з якою одна людина не могла двічі ставати архонтом-епонімом. Виходячи з цього Християн Хабіхт зробив висновок, що Олімпіодор був ставлеником Деметрія Поліоркета і його влада і повноваження перевершували функції архонта-епоніма. Влада в місті, хоч формально й іменувалася демократичною, стала олігархічною[13][14]. Влітку 292 роки до н. е. завершився другий архонтат Олімпіодора в Афінах і на перші ролі в місті висунулися більш послужливі до Деметрія Поліоркета політики. Можливо, між Олімпіодором і Деметрієм сталася сварка, оскільки у 287 році до н. е. він очолив антимакедонське повстання в Афінах[15]. Македонський гарнізон в Мусейоні був захоплений з мінімальними втратами[16]. При описі поховань героїв, які загинули за Афіни, Павсаній вказує, що серед них знаходилося « не більше тринадцяти [могил] … тих, які разом з Олімпіодором вигнали (Македонський) гарнізон»[17]. Місто перестало бути сателітом македонських басилевсів Антигонідів і перейшло в табір їх супротивників[18]. Окрему дискусію в історіографії викликає фрагмент Павсанія: «Крім тих подвигів, які він [Олімпіодор] здійснив, рятуючи Пірей і Муніхію»[4]. За однією версією, він відноситься до завоювання Деметрієм Поліоркетом Афін у 296—295 роках до н. е.; за іншою — до періоду після 287 року до н. е., коли ці укріплення були захоплені Антигоном Гонатом, а потім звільнені афінянами[1][19]. ОцінкиПавсаній писав, що Олімпіодор очолив антимакедонське повстання після тривалої низки поразок афінян, і, в той час, коли вони вже втратили надію на звільнення, вселив їм рішучість і впевненість у власних силах[20]. Х. Хабіхт і П. Пашидіс охарактеризували Олімпіодора, як одного з провідних давньоафінських політиків свого часу[21][22]. Ірина Свенцицька відзначала непослідовність в діях політика, який спочатку був ставлеником Деметрія Поліоркета і деякий час главою маріонеткового олігархічного уряду, а потім очолив антимакедонське повстання, що завершилося відновленням демократії[23]. Ігор Суріков підкреслював, що в той час, Афіни втратили своє колишнє політичне значення і, відповідно, їх політики, в тому числі й Олімпіодор, якщо і були великими, то тільки на місцевому рівні[24]. ЗображенняПавсаній згадує мідні статуї Олімпіодора в афінському Акрополі[20] і священному місті Стародавньої Греції Дельфах, яку встановили жителі Елатеї, а також картину з воєначальником в Елевсіні[4][25]. З безлічі зображень Олімпіодора до нашого часу дійшло тільки одне. В Кесарії Палестинської була виявлена портретна герма римської епохи з написом «Олімпіодор». Ця герма була копією більш давнього зображення, стиль якого відноситься до III століття до н. е., з чого було зроблено висновок, що це портрет воєначальника Олімпіодора, оскільки інші особистості цієї епохи з таким ім'ям були занадто незначні. Г. Хафнер зазначив, що Олімпіодор носив бороду, що було нетиповим для політиків того часу, оскільки при Александрі Македонському в моду увійшла мода голитися. Даний факт, на думку історика, був відображенням антимакедонської позиції Олімпіодора. Герма Олімпіодора зберігається в Національному музеї мистецтва, архітектури та дизайну у столиці Норвегії Осло[1]. Примітки
ДжерелаІсторичні джерелаДослідження
|
Portal di Ensiklopedia Dunia