Омікрон Стрільця

Омікрон Стрільця

Розташування ο Стрільця (обведено)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Стрілець
Пряме піднесення 19г 04х 40.98177с[1]
Схилення −21° 44′ 29.3845″[1]
Видима зоряна величина (V) +3.771[2]
Характеристики
Спектральний клас G9IIIb[3]
Показник кольору (B−V) +1.012±0.008[4]
Показник кольору (U−B) {{{u-b}}}


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +26.1±0.6[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +76.35±0.31[1] мас/р
Схил.: −58.12±0.18[1] мас/р
Паралакс (π) 22.96 ± 0.24 мас[1]
Відстань 142 ± 1 св. р.
(43.6 ± 0.5 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
0.625[2]
Фізичні характеристики
Маса 1.80[5] M
Радіус 12.09+0.29
−0.17
[6] R
Світність 66.7±1.1[6] L
Ефективна температура 4,744+34
−57
K
Інші позначення
ο Sgr, 39 Sagittarii, BD−21°5237, GC 26224, HD 177241, HIP 93683, HR 7217, SAO 187643, PPM 269274, ADS 11996, CCDM J19047-2144A, WDS J19047-2144A[7]
Посилання
SIMBADдані для omi+Sgr

ο Стрільця (Омікрон Стрільця, Omicron Sagittarii, ο Sag) — зоря в сузір'ї Стрільця жовтого кольору, що видима неозброєним оком з видимою візуальною величиною +3,77. Відстань до цієї зірки становить приблизно 142 світлових років на основі паралакса. Зоря дрейфує далі від Сонця з радіальною швидкістю +26 км/с, наблизившись до 86 св. р. мільйон років тому.

Зірка знаходиться на 0,86 градуса на північ від екліптики, тому може бути покрита Місяцем і дуже рідко планетами. Останнє покриття планетою відбулося 24 грудня 1937 року, коли зорю покрив Меркурій. 5 січня зірку майже покриває Сонце, яке займає середню, округлу половину одного градуса неба. Для спостереження зорі найкращі умови влітку, оскільки на початку липня сузір'я Стрільця можна спостерігати на небосхилі всю ніч.

Примітки

  1. а б в г д van Leeuwen, F. (2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600.
  2. а б Liu, Y. J. та ін. (2007), The abundances of nearby red clump giants, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 382 (2): 553—66, Bibcode:2007MNRAS.382..553L, doi:10.1111/j.1365-2966.2007.11852.x.
  3. Keenan, Philip C.; McNeil, Raymond C. (1989), The Perkins Catalog of Revised MK Types for the Cooler Stars, The Astrophysical Journal Supplement Series, 71: 245, Bibcode:1989ApJS...71..245K, doi:10.1086/191373.
  4. а б Anderson, E.; Francis, Ch. (2012), XHIP: An extended hipparcos compilation, Astronomy Letters, 38 (5): 331, arXiv:1108.4971, Bibcode:2012AstL...38..331A, doi:10.1134/S1063773712050015, S2CID 119257644.
  5. Luck, R. Earle (2015), Abundances in the Local Region. I. G and K Giants, The Astronomical Journal, 150 (3): 88, arXiv:1507.01466, Bibcode:2015AJ....150...88L, doi:10.1088/0004-6256/150/3/88, S2CID 118505114.
  6. а б Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
  7. omi Sgr. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 9 жовтня 2019.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya