Онуфрій (Шумлянський)

	Онуфрій (Шумлянський)
	єпископ Перемиський, Сяноцький і Самбірський
	єпископ Перемиський, Сяноцький і Самбірський
1746 — 1762
Церква:	УГКЦ
Попередник:	Єронім Устрицький
Наступник:	Атанасій Шептицький
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Смерть:	30 квітня 1762; с. Валява, нині гміна Орли Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Польщі
	Онуфрій у Вікісховищі

Онуфрій Шумлянський гербу Корчак (у миру Йосип Шумлянський, пол. Onufry Szumlański; ? — 30 квітня 1762, Валява) — український церковний греко-католицький діяч, єпископ Перемиський, Сяноцький і Самбірський УГКЦ. Представник шляхетського роду Шумлянських.

Життєпис

За даними Володимира Кубійовича, небіж (племінник) Львівського єпископа Йосифа Шумлянського та Луцького єпископа Атанасія Шумлянського.^[1] За старішими даними о. Каспера Несецького, їхній внучатий небіж^[2]. За даними о. Каспера Несецького, його батько:

або Павло Шумлянський, син Івана — мечник жидачівський, тоді мати — з Димидецьких;
або Ілля, син Михайла, мати — дружина Іллі Олтажевська (Ołtarzewska).

Мав братів Андрія — буцнівського старосту, Івана — подільського чашника, Дмитра (рідних або 2-рідних).^[2]

Спочатку був командиром відділку коронного війська, згодом став священником. Від 1740 року — коад'ютор Перемишльського єпископа Єроніма Устрицького, у 1746—1762 р. єпископ Перемишльський, Сяноцький і Самбірський УГКЦ.

У 1751 році разом з іншими ієрархами Онуфрій Шумлянський звернувся з петицією до папи Бенедикта XIV про повернення до грецького обряду тих, що перейшли на латинський. Папа відповів 1755 року конституцією «Allatae sunt».