Опішнянська волость
Опішня́нська во́лость — історична адміністративно-територіальна одиниця Зіньківського повіту Полтавської губернії із центром у містечку Опішня. СкладСтаном на 1885 рік складалася з 31 поселення, 5 сільських громад. Населення — 8578 осіб (4262 чоловічої статі та 4316 — жіночої), 1447 дворових господарств[1].
Основні поселення волості:
НаселенняНа початок XX ст. Опішнянська волость складалася з 32 населених пунктів. Населення волості становило 13097 душ. Гончарство в цей час зайняло перше місце серед усіх ремесел. Місцева владаМісцевою владою були становий пристав, волосне й міське правління. Старшинами волості були:
У волості функціонувало 14 військово-кінських відділень, 2 призовних відділень та 2 відділення поліцейських урядників. ІнфраструктураНа початку XIX ст. в Опішні було 5 церков, в 1849 року відкрилася перша церковно-парафіяльна школа, в якій навчалося 40-50 дітей. Також діяла поштова станція сільське приходське училище й богадільня. 1 березня 1878 року була відкрита Опішнянська безкоштовна бібліотека-читальня, при ній — чайна. З початку ХХ ст. і до революції 1917 року Опішнянську, Велико-Багачанську і Заїченську волості обслуговував лікар Михайло Василевський. В Опішнянській волості був власний фельдшер — Юхим Піскун. СучасністьНині територія Опішнянської волості підпорядковується Опішнянській селищній раді Зіньківської районної ради Полтавської області. Джерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia