Орлов Андрій Анатолійович

Орлов Андрій Анатолійович
ПсевдоОрлуша і Orlusha Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився2 листопада 1957(1957-11-02) (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Березники, Пермська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняМосква Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, журналіст, сценарист, виробник Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusВірші та рингтониd Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтa-orlusha.ru Редагувати інформацію у Вікіданих

Андрій Анатолійович Орлов (літературний псевдонім Орлуша; рос. Андрей Анатольевич Орлов; 2 листопада 1957(19571102), Березники, Пермський край, Російська РФСР) — російський поет, журналіст, сценарист та продюсер.

Творчість

Широку популярність здобув в середині першого десятиліття XXI століття як автор сатиричних віршів, що буяють ненормативною лексикою, які поширювалися в інтернеті й на мобільних телефонах. Критик Дмитро Биков у статті «Орлушо, велика ти стерво» (цитата з роману Ільфа та Петрова «12 стільців») стверджує, що Андрій Орлов — «головний російський поет нашого часу».

Пише вірші на злободенні теми.

Громадянська позиція

Під час російської агресії проти Грузії ходив у футболці з написом «Я грузин» і писав вірші із сатирою на російське керівництво за політику щодо Грузії[1]. Коли напередодні Олімпіади в Сочі почали забороняти гомосексуалів і розстрілювали бродячих собак — на ньому була футболка «Я бродячий собака і гомосексуаліст, убий мене!».

У березні 2014 підписав звернення російських діячів культури проти окупації Криму[2].

Під час війни на сході України написав декілька віршів, присвяченим найрезонанснішим подіям цього конфлікту: «Реквієм про збитий Боїнг» (рос. «Реквием о сбитом Боинге»), «Балада про мертвих десантників» (рос. «Баллада о мертвых десантниках»), «Пісенька гуманітарного конвоїра» (рос. «Песенка гуманитарного конвоира»).

24 серпня 2014 привітав українців віршем, присвяченим Дню Незалежності України[3].

В серпні 2015 року, під час хвилі знищення санкційних продуктів в Росії, написав вірш «Смерть Пармезана»[4]. В листопаді 2015 заявив про себе «Я — українець» і записав відеоролик, в якому проспівав Гімн України[5]. Критикам-путіністам відповів:

рос. Да, чего уж тут говорить, // Все правительства - не подарки, // Но лучше в киевском цирке жить, // Чем в московском гнить зоопарке.

У серпні 2018 написав вірш «Вітер над Лабитнаги» на підтримку ув'язненого у Росії українського кінорежисера Олега Сенцова[6].

Біографія

Про свою біографію заявив: «В Інтернеті немає жодної моєї біографії. Ті, що надруковані у Вікіпедії або десь, не відповідають дійсності».

Примітки

  1. Відкритий лист поета Орлуші керівництву рф (рос.)
  2. Российские артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014.
  3. Поэт Орлуша написал для украинцев стих-поздравление (рос.)
  4. Стихотворение Орлуши «Смерть пармезана» разбирают на цитаты (рос.)
  5. Каминг аут. Я — украинец! // Відео (рос.)
  6. «Не будет многие лета за это стране прощения, а „Список Сенцова“ — это перепись населения», — российский поэт Орлуша // Цензор.нет, 22.08.2018

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya