Орлов Павло Павлович

Орлов Павло Павлович
Народження	27 листопада 1924(1924-11-27)  Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть	16 липня 1976(1976-07-16) (51 рік)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Навчання	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953)
Діяльність	графік, педагог
Працівник	Київський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Павло Павлович Орло́в (27 листопада 1924, Київ — 16 липня 1976, Київ) — український радянський графік і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року^[1]. Заслужений працівник культури УРСР з 1970 року.

Народився 27 листопада 1924 року в місті Києві (нині Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (2 березня 1944), Вітчизняної війни I ступеня (6 серпня 1944), медаллю «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)^[2].

Упродовж 1947—1953 років навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва. Член ВКП(б) з 1952 року. У другій половині 1950-х років очолював Київську художню середню школу імені Тараса Шевченка. Жив у Києві в будинку на вулиці Червоноармійській, № 45, квартира № 20^[1]. Помер у Києві 16 липня 1976 року.

Працював у галузях станкової графіки та плаката. Серед робіт:

• Орлов Павло Павлович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 167.;
• О. В. Ламонова. Орлов Павло Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.