Орфеєв Серафим Дмитрович

Орфеєв Серафим Дмитрович
Орфеєв Серафим Дмитрович
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	15 травня 1904
Місце народження	Крутченська Байгора
Дата смерті	2 грудня 1974 (70 років)
Місце смерті	Одеса
Поховання	Другий християнський цвинтар
Громадянство	Російська імперія → УРСР
Професії	композитор
Освіта	Воронезький музичний технікум, Одеський музично-драматичний інститут
Партія	КПРС
Нагороди

Серафи́м Дми́трович Орфе́єв (* 15 (2) травня 1904, Крутченська Байгора, Воронезька губернія (сучасна Липецька область, Усманський район) — † 2 грудня (в деяких довідниках 20 червня) 1974, Одеса) — український та російський композитор радянських часів, ректор Одеської консерваторії, професор, кавалер ордену «Знак Пошани».

Життєпис

Протягом 1924—1928 років навчався в Воронезькому музичному технікумі по класу контрабаса.

1932 року закінчує навчання в Одеському музично-драматичному інституті — по класу композиції у П. Ю. Молчанова.

В 1934—1941 роках працював асистентом професора М. М. Вілінського на кафедрі композиції. До липня 1941 був відповідальним секретарем Одеського правління Союзу композиторів УРСР.

Учасник Другої світової війни, командував артилерійським взводом, повернувся з важким пораненням.

З 1949 року викладав в Одеській консерваторії.

Протягом 1951—1962 років — ректор Одеської консерваторії.

З 1952 року працював завідувачем кафедри історії музики.

Протягом 1952—1964 років був головою правління Одеського відділення Союзу композиторів УРСР.

Написав спогади про свого вчителя Вілінського.

Серед його учнів — Ровенко Олександр Іванович, Вірановський Георгій Миколайович.

Написав:

1954 — «Музичні стосунки України та Росії»,
1957 — «Історія Одеської консерваторії»,
1968 — навчальний посібник «Одновисотні тризвуки та тональності», Київ,
«М. Леонтович і українська народна пісня».

Серед музичних творів:

1930 — струнний квартет 1,
1932 — оркестрова сюїта,
1932 — струнний квартет — 2,
1941 — струнний квартет — 3,
1946 — струнний квартет — 4 («Звільнена Молдавія»),
для дерев'яних духових інструментів —
1969 — «Квартет»,
1969 — «Народний танок»,
для фортепіано —
1928 — «П'ять прелюдій»,
1934 — «Концертний вальс»,
1946 — «Три гуморески»,
1949 — «Альбом для юнацтва, збірник перший»,
1967 — «Альбом для юнацтва, збірник другий»,
1970 — чотири канони,
1970 — п'ять п'єс,
для скрипки та фортепіано — Соната, 1947
для альта та фортепіано — «Романс», 1948.
хори на слова М. Лермонтова, І. Франка, Д Бєдного, А. Малишка,
романси на слова Т. Шевченка, М. Рильського, Якуба Коласа,
музика до драматичних вистав, кінофільмів,
обробки українських, російських, білоруських, молдавських народних пісень,
окремі частини православного богослужіння (не видані): «Милість миру на Літургії Василія Великого Київського наспіву», «Степенні вісім гласів Знаменного наспіву».