Осетер європейський

? Осетер європейський
Охоронний статус
На межі зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Променепері (Actinopterygii) Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei) Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes) Родина: Осетрові (Acipenseridae) Підродина: Acipenserinae Рід: Осетер (Acipenser) Вид: Осетер європейський
Біноміальна назва
Acipenser sturio Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Acipenser sturio Віківиди: Acipenser sturio ITIS: 161072 МСОП: 230 NCBI: 61674

Осетер атлантичний, або Осетер європейський (Acipenser sturio) — вид осетрів. Один з 17 видів роду; один з 5 видів роду у фауні України.

Сягає 600 см максимальною довжиною^[1] і 120 кг максимальною вагою^[2]. У південно-східній частині Чорного моря досягає довжини 3,5 м, маси понад 300 кг.

Ареал охоплює також води атлантичного узбережжя Європи (в тому числі Ісландії), Північне, річки Франції та Іспанії^[3]. У Чорному морі дуже рідко траплявся до 60-х роках 20 ст. (біля південних берегів берегів Кримського півострова, у Каркінітській затоці та гирлі Дунаю). В останні роки не виявлено. Наразі зберігся лише в Грузії — на невеликій ділянці морських узбережних вод та в річці Ріоні.

Живе у морі, заходить у річки для розмноження. Веде придонний спосіб життя. Тримається здебільшого поодинці або невеликими групами.

Чисельність: У 1-й пол. 20 ст. у водоймах України іноді зустрічалися поодинокі особини. З 60-х рр. в уловах не траплявся.

Причини зміни чисельності: Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів, спричиненої им будівництвом; забруднення води.

Живляться червами, ракоподібними, молюсками і дрібною рибою.

Нерест з квітня по червень за середньодобової температури води 7,7-22,0°С. Статевозрілими самці стають на 7-9 році життя, самиці — на 8-14 році життя. Середня довжина ходових самців — 137 см, самиць — 182 см.

Нереститься в місцях з швидкою течією, ікру відкладає на кам'янисто-галькове дно. Плодючість 0,2-6,7 млн ікринок. Ікра клейка, інкубація триває 3-13 діб. Після розмноження дорослі риби, а восени й молодь скочуються в море.

Можливе розмноження у неволі. Методика розведення відпрацьована у Ріонському рибзаводі (Грузія).

Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку (1991), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення (1973). Занесений також до Додатку 2 Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні), Додатку I Вашингтонської конвенції (CITES), Додатку II Боннської конвенції. Занесений до Червоної книги України. Крім того, вид охороняється Директивою Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори».^[4]

Відтворення виду можливе лише шляхом реакліматизації і тільки після нормалізації екологічного стану водойм.

• Осетер атлантичний у Червоному списку МСОП
• Осетер атлантичний у Червоній книзі України

Це незавершена стаття про Осетроподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.