Двоє маршалів, Едвард «Тедді» Деніелс та його напарник Чак, пливуть на острів Шаттер, що розташований у Бостонській бухті, щоб розслідувати зникнення пацієнтки Рейчел Соландо з психіатричної клініки для особливо небезпечних злочинців. Лікарня суворо охороняється, 42 її пацієнти перебувають у звичайних корпусах, а ще 24, особливо небезпечних — усередині колишнього військового форту, переобладнаного на третій корпус лікарні.
У Тедді сильні головні болі, його турбує не лише загадка зникнення Рейчел Соландо, але й власні спогади: про дружину Долорес, яка загинула під час пожежі, та про німецький концентраційний табір Дахау, учасником звільнення якого він був. Неприємні асоціації похмурої лікарні з табором смерті посилюються, коли маршали зустрічаються з лікарем Нерінгом, німцем за походженням.
Головний лікар Коулі пояснює маршалам, що Рейчел, яка засуджена за вбивство (вона втопила у ставку трьох своїх дітей), була переконана, начебто перебуває не в лікарні, а в себе вдома. У палаті зниклої пацієнтки виявляють папірець із написом «Правило чотирьох; хто 67-й?». Допити пацієнтів та санітарів мало що дають, хоча одна з пацієнток крадькома записує в блокнот Тедді повідомлення: «Тікай!».
Поки двоє маршалів намагаються відрізнити правду від брехні, на острові починається ураган, який стає причиною бунту пацієнтів лікарні та перекриває всі шляхи доступу до материка. Тедді, користуючись бурею, виводить напарника в затишне місце на кладовищі й пояснює йому, що шукає в Ешкліфській лікарні конкретну людину — піроманьяка Ендрю Леддіса, винуватця смерті Долорес. Про те, що Леддіс у лікарні, йому повідомив колишній в'язень острова — психічно хворий злочинець на ім'я Джордж Нойз.
Охоронці знаходять маршалів і повертають їх до лікарні. Рейчел Соландо знаходять біля маяка; жінка вважає Тедді своїм чоловіком (який загинув на війні). У кабінеті лікаря Коулі Тедді стає погано, і він проводить повну кошмарів ніч у корпусі для санітарів. Наступного ранку, скориставшись відключенням запасного електрогенератора, яке тримало пацієнтів під замками, маршали пробираються в третій корпус суворого режиму. У цьому зловісному місці Тедді знаходить Нойза, який начебто залишився на материку. Скалічений Нойз повідомляє йому, що в лікарні здійснюють експерименти над людьми.
Тедді пробирається по скелях до маяка, переймаючись підозрами щодо свого напарника Чака. Вони розлучаються; потім Тедді бачить труп Чака у воді під кручею. Попри це в печері на кручах він зустрічає справжню Рейчел Соландо, яка ніколи не поверталася до лікарні. Рейчел сама була одним із психіатрів лікарні, проте її спроба повідомити світу правду про експерименти з контролю над поведінкою людей перетворила її з лікаря на в'язня острова Шаттер. Вона пояснює Тедді, що у самій лікарні пацієнтів годують нейролептиками, а на маяку роблять операції зі зміни свідомості, стираючи пам'ять і перетворюючи пацієнтів на примар, здатних виконувати закодовані команди. Нейролептики давали й Тедді.
Чак зникає. Коулі переконує Тедді, що той приїхав на острів один, без напарника. Тедді вважає, що якщо Чак помер для всього світу, значить він ідеальний піддослідний кролик. Маршал збирається пробратися на маяк. На своє здивування Тедді не знаходить на маяку ніяких жахливих лабораторій. Лише на останньому поверсі він знаходить доктора Коулі, який пояснює Тедді ситуацію. Тедді був маршалом федеральних служб лише до 1952 року; насправді він — Ендрю Леддіс, той самий 67-й пацієнт клініки, що перебуває тут уже 2 роки після вбивства власної дружини. «Напарник Чак Оул» був лікарем Ендрю — доктором Лестером Шином; пацієнтка Рейчел Соландо була насправді вбитою дружиною Ендрю — Долорес (анаграми Edward Daniels = Andrew Laeddis і Rachel Solando = Dolores Chanal і були загадковим «правилом чотирьох»); усі події, що відбуваються на острові, це інсценування, покликане вирвати Ендрю з його вигаданого світу в справжній. У результаті Ендрю знову переживає забуту трагедію — смерть трьох дітей і дружини.
Наприкінці, у присутності обох лікарів і медсестри, що грала роль Рейчел Соландо, герой погоджується з усім, що каже лікар. Коулі повідомляє йому, що прозріння було вже не вперше. Вранці Ендрю, розмовляючи з Шином, знову обіцяє «напарнику» втекти з острова. Коли Шин похитуванням голови повідомляє лікаря Коулі, що стан пацієнта не покращився, Ендрю зауважує: «Що краще: жити монстром чи померти людиною?» Потім іде із санітарами й Нерінгом для проведення лоботомії. Останні кадри фільму знову показують зловісний маяк. Фінал залишає після себе питання, тому вважається відкритим[4].
У фільмі багато статичних кадрів, що змінюють один одного, ніби сторінки кримінальної справи. Таким чином додатково передається детективне забарвлення історії. Так само оператор не посоромився використовувати багато великих планів, що стало можливим за рахунок прекрасного акторського складу[8].
На стилістику "Острова Проклятих" вплинув фільм "Процес" Орсона Веллса (адаптація твору Кафки). Пам'ятаєте, там були довгі коридори, тунелі, низькі стелі і кутові лінзи, які викликають клаустрофобію? Ще ми велику увагу приділили костюмам і аксесуарам героїв. Деталі дуже важливі, вони розкривають характер і дають глядачам підказки. Наприклад, ми вирішили, що доктор Коулі буде курити люльку. У деяких сценах він здається оточеним димовою завісою, так само, як його справжні наміри ховаються під покровом таємниці.
Історія прокату
Прем'єру фільму було перенесено з жовтня2009 року на лютий2010. Спочатку фільм розглядався студією Paramount як можлива номінація на «Оскар». Проте ближче до кінця року стало зрозуміло, що студія буде просувати на «Оскар» «Вище неба» (2009) і «Милі кості» (2009). Студія не змогла знайти 50-60 мільйонів доларів, необхідних для рекламної кампанії під «Оскар». До того ж, наприкінці 2009 рокуЛеонардо Ді Капріо не міг займатися рекламою фільму через зайнятість в інших проєктах. Врешті-решт, студія перенесла прем'єру на лютий. Прем'єрний показ фільму «Острів проклятих» відбувся 13 лютого2010 року на Берлінському кінофестивалі.
Касові збори
У перший вікенд фільм зібрав $ 41 млн. Усього «Острів проклятих» зібрав $ 128 012 934 в США та $ 166 791 261 в інших країнах[10].
Мартін Скорсезе створив божественно таємничий та заплутаний фільм у найкращих традиціях нуар з розумнішими, ніж ви могли вважати, поліцейськими.
Бетсі Шаркі
Оригінальний текст (англ.)
Martin Scorsese has created a divinely dark and devious brain tease of a movie in the best noir tradition with its smarter than you'd think cops.
Betsy Sharkey
Власне, головний фокус «Острова проклятих» полягає в тому, що вся його інтрига легко прораховується на п'ятнадцятій хвилині, але перегляду це абсолютно не заважає, швидше навпаки.
Ярослав Забалуєв
Оригінальний текст (рос.)
Собственно, главный фокус «Острова проклятых» заключается в том, что вся его интрига легко просчитывается минуте на пятнадцатой, но просмотру это совершенно не мешает, скорее наоборот.
Ярослав Забалуев
Можливо, «Острів» — химерне, важке і не дуже вдале кіно, але він разом з тим — нагадування про те, що Скорсезе ніякий не колишній, а як і раніше великий режисер.
Роман Волобуєв
Оригінальний текст (рос.)
Может быть, «Остров» — вычурное, тяжеловесное и не слишком удачное кино, но он вместе с тем — напоминание о том, что Скорсезе никакой не бывший, а по-прежнему великий режиссер.
Роман Волобуев
Якщо хтось думає, що неквапливістю страждає в «Острові проклятих» тільки преамбула, а далі все стане динамічнішим або хоча б істеричнішим, то він помиляється — із заданого на початку задумливого ритму «Острів проклятих» так і не збивається.
Лідія Маслова
Оригінальний текст (рос.)
Если кто-то думает, что неторопливостью страдает в «Острове проклятых» только преамбула, а дальше все станет подинамичнее или хотя бы поистеричнее, то он ошибается — с заданного в начале задумчивого темпоритма «Остров проклятых» так и не сбивается.
Лидия Маслова
На сайті Rotten Tomatoes фільм отримав 69 % (166 схвальних відгуків і 76 несхвальних), а користувачі дали оцінку 76 %[25].
Це, можливо, не найкраща робота Скорсезе, але Острів проклятих представляє невгамовні, гострі почуття режисера.
Оригінальний текст (англ.)
It may not rank with Scorsese's best work, but Shutter Island's gleefully unapologetic genre thrills represent the director at his most unrestrained.
Приквел
HBO і Paramount починають роботу над проєктом «Ешкліфф» — телевізійним приквелом до фільму «Острів проклятих». Скорсезе особисто поставить пілотний епізод, а сценарій писатиме автор оригінального фільму Денніс Лігейн. Акторський склад і дата початку знімань поки невідомі[26].
Цікаві факти
Фільм знято за мотивами роману Денніса Лігейна «Острів проклятих» (Shutter Island, 2003).
Назву фільму можна перекласти як «Острів-пастка».
Спочатку студія Columbia придбала права в Денніса Лігейна на екранізацію книги в 2003 році, однак після численних перенесень дати початку роботи над проєктом, права на екранізацію повернулися автору.
За основу був узятий острів Педдокс зі штату Мен (національний парк Акадія).
Одна з картин, які доктор Коулі показує як приклад жорстокого поводження з божевільними, — це «Навуходоносор», ілюстрація до Біблії поета Вільяма Блейка.
Для створення атмосфери картини Мартін Скорсезе шукав натхнення в зомбі-фільмах Вела Льютона.
Щоб актори уявили, як стилістично буде виглядати фільм, Мартін Скорсезе показував їм фільми «З минулого» (1947) і «Запаморочення» (1958).
Ідея як книги, так і фільму заснована на реальному місці в Італії — Повеглія.
Напис на воротах Дахау (Arbeit Macht Frei) зроблено у два рядки, а не в один. Табір визволений 29 квітня1945 року, снігу, показаного у фільмі, тоді не було.
(22:09) Показано фото генерала з табору Дахау, який лежить на підлозі в калюжі крові, його обличчя порівняно чисте. (22:47) Генерала показано впритул, його обличчя все в крові.
Коли маршали допитують першого пацієнта, біля Ді Капріо лежить ручка, у наступному моменті ручка «випаровується».
Під час допиту пацієнтки вона просить води, коли їй приносять склянку, вона підносить праву руку до рота. У наступному кадрі вона ставить склянку на стіл уже лівою рукою.
Коли Тедді й Чак йдуть до корпусу «С», у корпусі світиться світло, хоча всі генератори перед тим згоріли.
Коли Тедді вбиває дружину, його мертві діти міняються місцями.
Шприц, вихоплений у доктора Нерінга, з різних ракурсів перебуває на різній відстані від його шиї[28].
.jpg)
.jpg)
_2.jpg)
