Отто Штольберг-Вернігеродський (нім.Otto Graf (Reichsfürst) zu Stolberg-Wernigerode; нар. 30 жовтня 1837 — пом. 19 листопада 1896) — граф (з 1890 року — імперський князь), представник німецького аристократичного роду Штольбергів, німецький політик часів Німецької імперії та перший віцеканцлер Німеччини.
Життєпис
В 1867-73 рр. був обер-президентом прусської провінції Ганновер. В 1867 році став членом установчого рейхстагу, з 1871 по 1878 рр. — німецького рейхстагу; належав до імперської партії. З 1858 був спадковим членом палати панів, в 1872-76 і 1893 рр. її президентом. З 1876 по 1878 німецький посол у Відні.
В липні 1878 року призначений прусським державним міністром і першим віце-канцлером Німецької імперії; на цій посаді він тримав себе досить незалежно від Бісмарка і внаслідок незгод з ним в 1881 вийшов у відставку. У 1884-88 рр. був міністром прусського королівського двору. У 1890 рому за ним визнано право на князівський титул, який раніше належав одній згаслої гілки роду Штольбергів.
Характерним прикладом грюндерского романтизму є перебудований віце-канцлером родовий Вернігеродський замок в Саксонії.
.svg){kind=small}
