Ірина Адольфівна Отієва (нар.22 листопада1958 року, Тбілісі) — радянська і російська джазова та естрадна співачка вірменського походження, Заслужена артистка Росії (1997)[1], лауреатка міжнародних конкурсів, виконавиця російського джазу, композиторка, авторка пісень. Її діапазон — три з половиною октави.
Походження та навчання
Народилася 22 листопада1958 року в Тбілісі, Грузинська РСР у вірменській родині[2][3]. Отієв — русифіковане вірменське прізвище Отян або Отіян[4]. Походить з давньої династії вірменських князів Аматуні. Ірина закінчила музичну школу по класу фортепіано.
З 1976 року виконувала соло в джаз-ансамблі Ігоря Бриля та вчилася в Московській експериментальній студії джазу, по класу джазового вокалу. Через три роки у 1979 році вона стає солісткою джазового оркестру під керівництвом Олега Лундстрема.
У 1988 році артистка брала участь в музичному двобої у програмі «Музичний ринг: Ірина Отієва проти Лариси Доліної».
У 1985 році залишає роботу в джаз-оркестрі під керівництвом Олега Лундстрема і починає роботу в Московській концертній організації і створює групу «Стимул-Бенд», з якою працює досі.
Наприкінці 1980-1990-х брала участь у багатьох великих міжнародних програмах: «Зірки Європи» в Стокгольмі, «Братиславська ліра», «Інтер-Талант» в Празі. Вона гастролювала в Болгарії, Німеччини, Польщі, Кубі, Чехії, Кореї, Словаччини, В'єтнамі, США, Японії, Данії, Швеції та інших країнах.
У 1995 році на Всесвітньому джазовому фестивалі JVC, що проходив у Нью-Йорку в «Лінкольн-центрі» артистка виступала на одній сцені з Реєм Чарльзом та Стіві Вандером.
У 1999 році взяла участь в музичному двобої у програмі «Музичний ринг: Ірина Отієва проти Сосо Павліашвілі».
У вересні 2008 року співачка брала участь в конкурсі «Суперстар 2008. Команда мрії». Шоу проходило на каналі НТВ і представляло собою музичне змагання двох команд — Збірної Росії та Збірної СРСР.
Пісні «Ура, ми переможені! Ласкаво просимо в наше місто, переможці…», «Продажної любові вночі спати не дано…», «чи Багато треба їй?» (Поруч зі мною в шинку зубожілому…) і «Багато треба їй?» (Час іде, а в глухому селі…)
