Охрімович Андрій Олександрович

Андрій Олександрович Охрімович
Народився	22 квітня 1957(1957-04-22) Дубно, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Помер	2 листопада 2022(2022-11-02) (65 років)
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	журналістика
Відомий завдяки	поет, публіцист-документаліст, авторський просвітній проєкт «Машина часу»
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Знання мов	українська
Нагороди

Андрій Олександрович Охрімович (22 квітня 1957, Дубно, Рівненська область — 2 листопада 2022) — український журналіст, телеведучий, поет.

Народився 22 квітня 1957 року в м. Дубно (Рівненська область, нині Україна).

Закінчив Київський університет їм. Тараса Шевченка, спеціальність — журналістика.

Працював у друкованих ЗМІ: «Голос України», «Дзеркало тижня», багатотиражці «Київський політехнік», журналах «Ранок», «Всесвіт» тощо^[1].

З 1990-х — на радіо «Свобода», створив ряд авторських проєктів:

• аналітична програма політико-культурологічного характеру «Альтернатива»,
• літературна програма «Каламар»,
• «Інтернет майдан» — аналіз всесвітнього павутиння,
• «Поштова скринька» — вихід на соціальні теми через листи слухачів.

З 2004 року на Першому Національному. Один із засновників, згодом автором, ведучий історичного проєкту «Далі буде…». Після закриття цього проєкту новим керівництвом Першого запропонував П'ятому каналу авторський просвітній проєкт «Машина часу». З 2010 року — автор, ведучий цієї програми.

Чому 5-й? Відчуття солідарності з каналом з'явилося ще під час Помаранчевих подій. Спостерігаючи за блискучою роботою журналістів, часто ловив себе на думці, що було б непогано пристати до цієї команди. Бажання, як відомо, мають тенденцію збуватись».[2]

Творчість… локалізована естетичним кордоном НМ- та ПМ-дискурсів, тяжіє до символічно-концептуального конструктивізму. Поезії гранично насичені інтелектуалізованими образами і знаками культурного метаґештальту кінця ХХ ст. У художньому методі Охрімовича відчутні впливи поезії “шістдесятників” та (інтонаційно) Й. Бродського.[3]

Влітку 2014 року Андрій Охрімович потрапив до лікарні — під час робочої поїздки до Львова у нього стався інсульт^[4]. Після цього тривалий час хворів.

Помер 2 листопада 2022 року^[5].

• Охрімович Андрій Олександрович. Замкнутий простір: Поезії / Опанас Заливаха (художн.). — Л. : Кальварія, 2002. — 148с. : іл. — ISBN 966-663-050-8

• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).^[6]
• Відзнака «Холодний Яр» — посвідчення за номером 120 Черкаської ОДА^[7]

• Охрімович Андрій
• Володимир Єшкілєв. Охрімович Андрій^{[недоступне посилання з липня 2019]}