Очи чёрные (пісня)![]() «О́чи чё́рные» (укр. Очі чорні) — одна з найвідоміших у світі пісень російською мовою, романс. Слова — Євген Гребінка, музика — Флоріан Герман. Історія виникненняПерший період. ВіршВірш «Черные очи» було опубліковано в «Литературной газете» 17 січня 1843 року. Автор тексту Євген Гребінка (1812—1848) — український письменник, що народився в Полтавській губернії, дворянин, освічена людина, як і багато з творців текстів класичних «циганських» романсів. Відома інша його пісня, «народна» — «Молода еще я девица была»(«Молодою я ще дівкою була»). Гребінка написав вірш «Черные очи», гостюючи в селі Рудка у сусіда-поміщика штабс-капітана у відставці Растенберга. Його доньці, Марії Василівні, з якою влітку наступного року Гребінка повінчався, він і присвячений. Шлюб був у них міцний і щасливий. Перший варіант вірша мав тільки 3 строфи, без будь-якого надриву, лиш приправлений романтизмом. Другий період. РомансПерша відома публікація «Черных очей» як романсу — 7 березня 1884 р. Часто вказується «музика невідомого автора», що є неправильним. Романс виконується на музику вальсу Флоріана Германа «Hommage Valse» (Opus 21)[1]) в обробці Софуса Герделя 1884 р. Флоріан Герман був, найімовірніше, російським німцем (Florian Hermann). Таким чином, один із найвідоміших «циганських» російських романсів насправді написаний етнічним українцем на мелодію уродженця Німеччини. Федір Шаляпін ввів цей романс в свій репертуар, і познайомив з ним світ під час своїх гастролей. Крім того, Шаляпін додав до тексту декілька куплетів, мабуть, написаних ним самим. Він присвятив їх своїй майбутній дружині італійці Іолі Торнагі. Текст
Інші варіанти текстуЩе куплет з репертуару Ізабелли Юр'євої:
Крім того, на ту ж мелодію виконується текст: «Скатерть белая залита вином, / Все гусары спят непробудным сном… и т. п.» Акорди
ВиконавціРоманс входив і входить до репертуару багатьох російських виконавців, починаючи від Шаляпіна і Ізабелли Юрьєвої і закінчуючи Висоцьким, який запропонував свою інтерпретацію і свою версію слів, та Хворостовським. Хрестоматійний запис належить Російському хору Червоної Армії, з солістом Іваном Ребровим. Українську версію цього романсу було створено Ю. Отрошенком і записано Ганною Колесник-Ратушною в супроводі оркестру Київської опери в 1997 році. Інший переклад було здійснено Юрієм Татаренком і опубліковано в газеті «Хрещатик» за 22.12.1998[2] Яскрава мелодія виконується як на циганський манер, так і джазовому чи навіть роковому варіантах. Луї Армстронг записав її зі своїм вокалом у своїй улюбленій манері, навіть намагаючись співати російською[3]. Аргентинська виконавиця Лоліта Торрес поєднала її з танго «La Cumparsita». Мелодія оброблена російсько-американською групою The Red Elvises та виконана в саундтреку до культового посткатасрофічного фільму «Шестиструнний самурай», за сюжетом якого територія Сполучених Штатів належить Росії. Крім того, обмеженість «Очей черных» російської культури пародується в невеликому сюжеті в к/ф «Ширлі-мирлі» — «Шніпельсон. 47-й концерт для фортепьяно з оркестром. Опус 3865». Французькі виконавці, в тому числі Патрисія Каас[4] та Мірей Матьє, виконують пісню під назвою «Les Yeux Noirs», а Хуліо Іглесіас використав мелодію в своєму хіті «Ностальжі». Переклад на інші мовиПереклад Михайла Назаренка
Очі чорнії, очі пристрасні, Очі палкії, променистії! Як люблю я вас, як боюсь я вас – Знати вгледів вас я в недобрий час!
Бачу траур в вас по душі моїй, Бачу полум'я в вас звитяжнеє – Серце спалено бідолашнеє!
Бо легка душа, в щасті жию я: Все, що ліпшого в житті Бог дав нам, В жертву віддав я огньовим очам!
Інше
Виноски
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia