У 43 році до н. е. Павло був підданий проскрипціям разом з батьком. У Філіппськой війні виступав на боці республіканців і підпорядкував для них у 42 році до н. е. острів Крит як легат. Згодом замирився із тріумвірами й у 36 році до н. е. супроводжував Октавіана під час військових дій проти Секста Помпея. Але зазнав поразки, тому Октавіан з Лепідом вимушені були рятуватися втечею, під час якої раб Павла спробував вбити Октавіана, щоб помститися за батька Лепіда, проте йому це не вдалося. Цей випадок не затьмарив відносин поміж Октавіаном та Павлом. У 34 році до н. е. Павло став консулом-суффектом разом з Гаєм Меммієм. Під час своєї каденції висвятив базиліку Емілія, будівництво якої почав ще його батько.
У 32 році до н. е. увійшов до колегії авгурів. У 26 році до н. е. Лепід був проконсулом Македонії, а у 22 році до н. е. був призначений цензором разом з Луцієм Мунаціем Планком, проте не мав достатньої енергії для виконання цензорських обов'язків і безперервно конфліктував зі своїм колегою, у зв'язку з чим цензорство пройшло безрезультатно.
Jacques Scheid, Scribonia Caesaris et les Cornelii Lentuli, in: Bulletin de Correspondence Hellénique 100, 1976, S. 486. Claudia heiratete nach dem Tod des Lepidus Marcus Valerius Messalla Barbatus.