Павлівський Борис Сергійович

Борис Павлівський
Ім'я при народженні	Борис Сергійович Павлівський
Народився	21 вересня 1906(1906-09-21)  Білопільський район, Україна
Помер	8 листопада 2004(2004-11-08) (98 років)
Країна	СРСР  Україна  Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	журналіст
Мова творів	українська

Борис Сергійович Павлівський (нар. 21 вересня 1906, х. Подобріївка, нині Білопільський район Сумська область — пом. 8 листопада 2004, с. Буданів Теребовлянський район Тернопільська область) — український поет, журналіст. Член Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (1929). Член Національної спілки письменників України (1996)

Закінчив Михайлівську агрономічну школу (1924), працював у радгоспі на Курщині (нині РФ). Від 1926 — в м. Горлівка, нині Донецької області: рахівник, діловод у робітничій страховій касі.

Від 1928 — літературний працівник редакції газети «Змичка» в м. Артемівськ, нині Донецької області, водночас — керівник літературного гуртка від письменницького осередку "Забой "; від 1930 — керівник цього осередку.

Від 1927 публікує поезії у журналах «Забой» (м. Артемівськ), «Молодняк» (м. Харків) та ін.

Після творчого відрядження історичними місцями України, Кавказу й Закавказзя написав поему «Махновці», яку 1930 надрукував Антін Крушельницький у журналі «Нові шляхи» (м. Львів). Того ж року Павлівського заарештували органи ДПУ, невдовзі звільнили.

1931–1933 навчався в Харківському інституті педагогічно-професійної освіти.

Від жовтня 1933 до 1940 — політв'язень тюрем (міста Харків, Суми, Київ) і 1940–1955 — таборів (міста Магадан, Іркутськ та ін., нині РФ); реабілітований 1989. Від 1955 — в с. Іванівка, від 1960 — в Буданові (обидва — Теребовлянського району); працював на цукровому заводі в м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області та в Буданівському лісництві.

29 липня 2017 року на приміщенні Михайлівської агрономічної школи (нині державний навчальний заклад «Білопільське вище професійне училище») відкрито меморіальну дошку. ^[1] Меморіальна дошка також відкрита в с. Буданів, на приміщенні будинку, де проживав Борис Павлівський

Автор збірок поезій

• «Світильник ночі» (1994),^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• «Любов на тернистій дорозі» (1996),^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• «Христоносці України» (1998; вокальні і хорові твори),
• «Слово із-за ґрат» (2002);^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посмертно видано спогади Павлівського «І терни, і тюрми» (2005; кн. 1 дилогії "Пам'ять роду ").^{[недоступне посилання з липня 2019]}

• «Мерехтить самітниця зоря. Вибрані поезії» (2007)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• «І входить в серце блискавиця» (2008; кн. 2 дилогії «Пам'ять роду»).^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• «Бог своє береже. Вибрані поезії» (2009)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• «Гори, душе моя, зорею. Вибрані поезії» (2012)

• Я. Гевко, Г. Кушнерик. Павлівський Борис Сергійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 10.

• Біловус, Н. Ю. Вивчення творчості Бориса Павлівського в школі: посібник.^{[недоступне посилання з липня 2019]} — Тернопіль: Лілея, 2008. — 84 с. — ISBN 978-966-656-156-8
• У Львові уперше прозвучать поезія і спогади Бориса Павлівського
• «Поет вернувсь на Землю українську». Репрезентовано творчість Бориса Павлівського в обласній бібліотеці ім. І. Франка в Івано-Франківську (16.02.2012 р.)
• Відеоролик про життя і творчість українського поета Бориса Павлівського [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]