Паганія

Історія Хорватії
Хорватія до хорватів
Іллірія • Паннонія • Далмація
Походження хорватів
Біла Хорватія
Середньовічна Хорватська держава
Паннонська Хорватія
Приморська Хорватія
Далмацькі князівства
Захумлє • Травунія • Паганія
Хорватське королівство (середньовічне)
Рагузька республіка
Унія з Угорщиною
Хорватське королівство (Габсбурги)
Славонське королівство
Іллірійське королівство
Королівство Хорватії і Славонії
Далмацьке королівство
Держава словенців, хорватів і сербів
Королівство Югославія
Хорватська бановина
Незалежна Держава Хорватія
Соціалістична республіка Хорватія (як частина СФР Югославія)
Війна за незалежність
Історія Хорватії після 1995
Портал «Хорватія» переглянути обговорити редагувати

Паганія, Меранія або Неретвія — земля, заселена слов'янським племенем неретвян у районі південної Далмації (сучасна Республіка Хорватія), на захід від річки Неретви. За словами Костянтина VII романо-візантійська назва регіону Паганія (Pagania) з'явилась тому, що неретвяни не визнали християнство, в той час коли всі інші серби були похрещені. Неретвяни були відомі своїм піратством.

Паганія мала кордон з Хорватією на заході і терени йшли на схід від річки Цетина. Князівство було поділено на три менші князівства (Макарська, Расточка/ Расток, Даленська). Воно також включало острови Млєт, Корчула, Брач і Хвар. Головні міста в Паганії були: фортеці Омиш, Вруля, Макарська, Острог, Лавцен.

На сході Паганія досягала річки Неретви, по якій проходив кордон з Захумлєм. Адріатичне узбережжя, на якому проживали слов'яни простягалось на 75 км, від гирла Неретви в Адріатичному морі на сході до міста Спліт на заході. Завширшки 10-20 км. У той час було дуже мало орних земель. Велику частину земель становили ліси і болота.

Неретвяни дали назву своїй землі Неретвія, по назві річки Неретви. Їхню додаткову назву, поганці (і, отже, їхні землі Паганія), дали їм романо-візантійці, оскільки вони залишались язичниками в той час коли всі хорвати вже були похрещені. Латинська назва Меранія, що означає, узбережжя, була також вживана, — звідси назва народу: маріани. Пізніший варіант назви походить від кордону (латиниця: Crayna і люди Craynenses), з вказівкою, що це було найзахідніше сербське пограниччя.

• Constantine VII Porphyrogenitos, ca. 950, , De Administrando Imperio [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.], The early history of the Slavonic settlements in Dalmatia, Croatia(1920),
• Constantine VII Porphyrogenitos, ca. 950, , De Administrando Imperio, [1]
• Constantine VII Porphyrogenitos, ca. 950, De Administrando Imperio, ed. Gy. Moravcsik, trans. R.J.H. Jenkins, rev. ed., Washington, Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, 1967.