Прилепське королівство (серб.Прилепско краљевство, мак.Прилепско кралство) — середньовічна держава на території сьогоднішньої Північної Македонії зі столицею у місті Прилеп. Виникла в 1371 році після розпаду Сербського царстваз.[1]
Вукашин Мрнявчевч загинув в битві проти турків-османів у 1371 році і корону отримав його старший син Марко Мрнявчевч, відомий в історії як Королевич Марко.[2] При Маркові територія королівства стала швидко скорочуватися.[3] Господар ЗетиДжурадж I Балшич захопив міста Призрен і Печ. Князь Сербії Лазар Хребелянович захопив Приштину. У 1377 році сербський князь Вук Бранкович підпорядкував Скоп'є, а дворянин албанського походження Андрей Гропа оголосив себе незалежним правителем в Охриді.
Під владою Марко Мрнявчевича залишилося тільки місто Прилеп з прилеглими околицями.[4] Марко Мрнявчевич змушений був визнати себе васалом Османської імперії.[1] 17 травня 1395 року Марко Мрнявчевич воював в складі османської армії проти волохів в битві при Ровіні, де і загинув. [1] Після його смерті королівство було повністю захоплене султаном Баязидом I.[5]
Ђорђевић, Иван М. (2008). Представа краља Марка на јужној фасади цркве Светог Димитрија у Марковом манастиру. Студије српске средњовековне уметности. Београд: Завод за уџбенике. с. 437—446. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
.svg){kind=small}
.svg)
