Палакіон (грец.Παλάκιον), згідно свідчень Страбона — скіфська фортеця в степах Криму[1].
Опис
Інформація про фортецю міститься в написі на могильному камені жителя Херсонеса, який загинув у битві біля стін Палакіона, що сталася, можливо, в ході Діофантових воєн[2].
Страбон припускає, що Палакіон, Хабон та Скіфський Неаполіс були названі на честь синів скіфського правителя Скілура (Палака, у разі Палакіона)[1]:
«У Херсонесі є також укріплення, які побудував Скілур та його сини. Ці укріплення - Палакій, Хаб і Неаполь - служили їм опорними пунктами проти полководців Мітрідата.» Страбон. Географія, VII, 4.3[3]
Петер Симон Паллас[4], а за ним — археолог ІванБларамберг та інші дослідники[5], пов'язували назву Балаклави з Палакіоном, але цьому немає ніяких історичних свідоцтв.
У VII-VI ст. до н. е. тут мешкали таври, які іменували своє селище Плакій (Палакій, Палакіон). Згодом їх потіснили греки-колоністи, котрі назвали це місце Символон. Зараз це чачтина Балаклавського міськрайону м. Севастополя[6].
↑Вирський Д.С. БАЛАКЛАВА // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.
↑Вьісотская Т. Н. (1989). Скифские городища (рос.) . Симферополь: "Таврия".
Джерела
Латышев В.В. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе, т. 1–2. СПб., 1896–1904
Зевакин Е.С., Пенчко Н.А. Из истории социальных отношений в генуезских колониях Северного Причерноморья в XV веке. "Исторические записки", 1940, № 7
