Палаузов Спиридон Миколайович

Спиридон Палаузов
Народився	1818(1818) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	1872(1872) Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Поховання	Перший Християнський цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, державний службовець
Alma mater	Рішельєвський ліцей, Боннський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Галузь	медієвістика, історія Болгарії, археографія
Науковий керівник	Осип Бодянський, Ізмаїл Срезневський
Палаузов Спиридон Миколайович у Вікісховищі

Спиридо́н Мико́лайович Палау́зов (нар. 1818(1818), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 1872, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія) — історик болгарського походження. Спеціалізувався на медієвістиці, археографії, дослідженнях ‎історії Болгарії, Чехії, Угорщини та Румунії. Учень українських славістів Осипа Бодянського та Ізмаїла Срезневського. Один із засновників Априловської гімназії у Ґаброво.

Спиридон Палаузов народився 1818 в українському місті Одеса, що на той час входило до складу Херсонської імперії Російської імперії.

Походив із одеської купецької родини болгарських емігрантів, діячів болгарського національного відродження.

Закінчив Рішельєвський ліцей, навчався у Боннському, Гайдельберзькому та Мюнхенському університетах. Повернувшись до Російської імперії, почав займатись славістикою. Учень українських славістів Осипа Бодянського та Ізмаїла Срезневського. 1852 захистив у Імператорському Санкт-Петербурзькому університеті магістерську дисертацію «Епоха болгарського царя Симеона».

З цього ж року — чиновник з особливих доручень міністерства народної освіти^[ru]. Під час Кримської війни Російської імперії перебував у діючій Російській імператорській армії, агент з організаційних питань переселення болгар до Російської імперії. 1860 перейшов до департаменту зовнішньої торгівлі міністерства фінансів^[ru].

Публікувався в газетах та журналах, був дійсним членом кількох наукових товариств, в тому числі й Імператорського Одеського товариства історії і старожитностей.

Спиридон Палаузов помер 1872 у Санкт-Петербурзькій губернії. Похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси.^[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Палаузова відсутні.^[2]

Один із перших представників болгарської медієвістики, новістики та археографії. Вважається засновником критичного напрямку болгарської історіографії. Значну увагу приділив історії боротьби європейських народів — болгар, сербів, угорців, австрійців, поляків, молдован проти Османської імперії.

• Библиография на трудовете на Спиридон Николаев Палаузов // Палаузов Сп. Н. Избране трудове. — Т.1. — София, 1974.

Спиридон Палаузов у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Біографії»
	Портал «Історія»
	Інформація у Вікіданих?
	Генеалогія на Родоводі?
	Спиридон Палаузов у Вікісховищі?

• Никулина М. В. Палаузов Спиридон Николаевич // Славяноведение в дореволюционной России. Биобилиографический словарь. — М., 1979;
• Караиванов Н. Б. Спиридон Палаузов — историк и обществен деец // Україна і Болгарія: віхи історичної дружби. — Одеса, 1999.

• Палаузов Спиридон Миколайович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 759.

Це незавершена стаття про історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.