Паличкоподібні водомірки

?

Паличкоподібні водомірки
Час існування: рання крейда - сучасність, 115–0 млн р. т.

PreꞒ

Ꞓ

Hydrometra stagnorum

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Напівтвердокрилі (Hemiptera)
Підряд:	Клопи (Heteroptera)
Інфраряд:	Gerromorpha
Надродина:	Hydrometroidea
Родина:	Паличкоподібні водомірки (Hydrometridae) Billberg, 1820

Підродини

Посилання

Вікісховище:	Hydrometridae
Віківиди:	Hydrometridae
EOL:	593
ITIS:	103938
NCBI:	95683
Fossilworks:	211053

Паличкоподібні водомірки^[1] (Hydrometridae) — родина напівводних клопів (Heteroptera). Налічує 147 видів у 7 родах.

Опис

Це маленькі і середнього розміру клопи, довжиною від 2,7 до 22 мм, часто з дуже видовженим тілом. Забарвлення тіла сіре або коричневе. Поверхня тіла різною мірою вкрита шаром мікроскопічних і макроскопічних волосків. Голова сильно подовжена, зазвичай довша за тулуб, очі розташовані приблизно на половині її довжини. Вусики чотиричленникові. Щиток у вигляді невеликого трикутника. Лапки всіх ніг тричленникові. Передні крила можуть бути добре розвинені або недорозвинені, або взагалі відсутні. Їхня поверхня більш-менш однорідна і повністю склеротизована. У положенні спокою вони лежать більш-менш рівно на животі. Деякі види можуть літати, інші ні.

Поширення та екологія

Родина є космополітичною, але більшість видів поширені в тропічних регіонах. В Україні трапляється два види. Як і більшість герроморфів, паличкоподібні водомірки пересуваються поверхнею води, але на відміну від водомірок вони мають повільні рухи. Вони живуть у прісній воді, у солонуватій або солоній воді. Вони віддають перевагу стоячим водам і часто також трапляються на довколишніх каменях або водній рослинності. Деякі види є суто наземними.

Вони є хижими комахами і живляться дрібними членистоногими, у тому числі личинками комарів. Ікра відкладається на поверхні рослин, на висоті кілька сантиметрів над поверхнею води.

Палеонтологія

Викопні представники родини знайдені у відкладах нижньої крейди з Бразилії, у бірманському та балтійському бурштинах. Найдавніші знахідки датуються віком 122,46-112,03 млн років.