Пам'ятка культурної спадщини України

Па́м'ятка культу́рної спа́дщини — об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.^[1]

Па́м'ятка культу́ри — визначна споруда, археологічний об'єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання (культурної спадщини) країни, людства загалом (пам'ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) і охороняється законом. Залежно від наукової, історичної і художньої цінності пам'ятки культури бувають світового, державного і місцевого значення.

На державному обліку в Україні перебуває 152 тис. пам'яток культурно-історичної спадщини, з яких 56 тис. — пам'ятки історії, 7 тис. — пам'ятки монументального мистецтва, близько 15 тис. — пам'ятки містобудування та архітектури. Нерухомі святині зберігаються просто неба, інші пам'ятки історії, матеріальної та духовної культури нації — у музеях України.

Українське законодавство розрізняє 8 видів пам'яток^[2]:

Археологічні
Історичні
Монументального мистецтва
Архітектури
Містобудування
Садово-паркового мистецтва
Ландшафтні
Об'єкти науки і техніки.

Втрати пам'яток культурної спадщини унаслідок російського вторгнення в Україну

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України станом на 5 липня 2024 року від початку свого вторгнення в Україну РФ зруйнувала або пошкодила 1085 пам’яток культурної спадщини. З них національного значення – 121, місцевого – 884, щойно виявлених – 80.

За видами пам'яток станом на 8 квітня 2024 року знищені або пошкоджені пам’ятки археології становлять 57 об’єктів, архітектури – 294, архітектури та містобудування – 312, архітектури та містобудування, історії – 66, архітектури та містобудування, монументального мистецтва – 1, архітектури, монументального мистецтва – 7, архітектури, історії – 40, історії – 221, містобудування – 5, містобудування та монументально-декоративного мистецтва – 19, монументального мистецтва – 21, науки й техніки, архітектури – 2, садово-паркового мистецтва – 1.

Пам’ятки культурної спадщини пошкоджені або зруйновані у 18 областях (станом на 5 липня 2024 року):

Крім того, відбулися повторні влучання у вже пошкодженні пам’ятки культурної спадщини у Запорізькій області.

Станом на січень 2025 року пошкодженими або зруйнованими були обліковані 1222 пам’ятки культурної спадщини у таких областях:

Харківська область - 324;
Херсонська - 180;
Донецька - 164 (Найбільше постраждали пам’ятки Маріупольської, Святогірської та Бахмутської громад, що занесені до Списку історичних населених місць України);
Одеська - 137;
Чернігівська - 65;
Київська та Київ - 83;
Запорізька - 57;
Миколаївська - 44;
Дніпропетровська - 49;
Львівська - 60;
Луганська - 32;
Сумська - 33;
Хмельницька - 10;
Полтавська - 6;
Вінницька - 4;
Житомирська - 4;
Кіровоградська - 1;
Черкаська - 1^[3].

До числа зруйнованих або пошкоджених пам'яток культурної спадщини належать:

Спасо-Преображенський собор в Одесі
Іванківський історико-краєзнавчий музей на Київщині
Будинок Василя Тарновського у Чернігові
Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині
Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі
Садиба Леопольда Кеніґа на Сумщині
Київський міський будинок учителя
Свято-Успенська Святогірська лавра на Донеччині
Каплиця непорочного зачаття пресвятої Діви Марії на Миколаївщині
Меморіальний музей Романа Шухевича на Львівщині
Херсонес Таврійський у Криму
Держпром у Харкові
Костел Святого Миколая у Києві
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Андріївка Волноваського району Донецької області^[4],^[5].

Відповідно до положень частини другої статті 7 Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту спільною директивою Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України у грудні 2024 року було затверджене рішення про створення в структурі Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ спеціального підрозділу із захисту культурної спадщини. Основним завданням підрозділу є координація дій, спрямованих на захист, збереження та запобігання знищенню об’єктів культурної спадщини, які можуть опинитися під загрозою внаслідок бойових дій^[6].