Пам'ятник Володимиру Леніну — колишній пам'ятник у місті Харкові. Був встановлений на площі Дзержинського (нині — майдан Свободи) 5 листопада 1963 року. За загальною висотою пам'ятника, а це 20,2 метрів, він був другим з найвищих в Україні (після Леніна у Севастополі). Висота ж власне бронзової фігури В. І. Леніна становила 8,5 метрів. Автори пам'ятника — скульптори М. К. Вронський, О. П. Олійник, і архітектор О. О. Сидоренко. Пам'ятник повалено 28 вересня2014 року.
Композиція
Володимир Ленін був зображений у момент виголошення промови: енергійний жест правої руки, у лівій — зім'ятий картуз, фігура сповнена динаміки, здавалося, що Ілліч на мить зупинився, ступивши уперед, назустріч трудівникам, що слухають його. Вітер відвернув поли пальта і піджака.[1]
На п'єдесталі — барельєфи: під бойовим Червоним прапором — робітник, матрос і вояк. Друга композиція: робітник, колгоспник і вчений, який високо підняв над головою макет штучного супутника Землі.
Скульптура була порожньою всередині і трималася на сталевих штирах, вставлених в її ноги.[2]
Історія
Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 5 листопада1963 року — напередодні 46-ї річниці Жовтневого перевороту.
Наказом Мінкульту № 468 від 30 травня 2013 року пам'ятник був занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 27-Ха.
Після 1991 року була низка проектів демонтажу пам'ятника Леніну, зокрема, у 1994 році пропонувалось замінити цей пам'ятник на шоколадний, а вже шоколад роздати дітям[3].
Захист пам'ятника проросійськими активістами (25 лютого 2014)Знесення пам'ятника, 28 вересня 2014 року
Під час подій Євромайдану та «ленінопаду» в Україні22 лютого активісти Євромайдану, після багатотисячного маршу від Палацу Спорту до майдану Свободи, обговорювали питання про знесення пам'ятника.[4] У ході обговорення було вирішено зносити пам'ятник після відповідного рішення у Верховній Раді України.[5][6] Групи мешканців Харкова, які позначають себе символом «георгіївської стрічки» та активісти Антимайдану встали на захист пам'ятника і організували біля нього цілодобове чергування і оточення.[7]
Проти повалення пам'ятника виступав мер Харкова Г. Кернес[8].
Ввечері 21 вересня 2014 року активісти «Правого сектора» розмалювали пам'ятник та поспалювали георгіївські стрічки, які там залишились.[9] Наступного дня написи стерли співробітники комунальних служб.[10]
Повалення пам'ятника 28 вересня 2014
28 вересня 2014 року у Харкові відбувся проукраїнський марш та мітинг під гаслом «Харків — це Україна» за участі близько 5 тисяч осіб[11][12]. Після завершення проукраїнської акції більша частина її учасників (близько трьох тисяч) зібрались на площі Свободи та почали валити пам'ятник Леніну, у чому брали участь бійці батальйону «Азов», активісти Східного Корпусу, «Громадської Варти», Харківського Євромайдану та харківські ультрас.[13][14][15]
Спочатку планувалось за допомоги автовишки розпиляти пам'ятник по частинах, зокрема, відпиляти голову та руки, але міліція не пропускала до пам'ятника спецтехніку та перекрила всі під'їзди до площі. В той же час активісти з прапором батальйону «Азов» перфоратором висікли напис «Слава Україні», а близько 19:00 залізли за допомогою драбини на постамент та почали пиляти ноги пам'ятника болгаркою.[16][14][17]
Під час акції з повалення пам'ятника Леніну навіть повідомлялося про мінування постаменту та проводилась його перевірка[14][18], однак повідомлення про мінування виявилось хибним[13][2]. Крім того, за словами радника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка правоохоронці оточили майдан Свободи під час повалення пам'ятника Леніну з метою недопущення збройних провокацій.[19]
Під час першої спроби повалити пам'ятник обірвався трос, через що один з активістів травмувався[13], після чого ноги пам'ятника продовжили ще пиляти[20], а альпіністські мотузки замінили на сталеві троси[2]. Також під час повалення Леніну чоловіка, який намагався зашкодити цьому процесу був побитий проукраїнськими активістами за образу українського народу[21].
Близько 22:30 активісти, прив'язавши до рук фігури два троси та потягнувши за них, повалили пам'ятник Леніну на майдані Свободи у Харкові.[22][20][19]. Після цього до пам'ятника кинулась юрба людей, які запалювали фаєри та димові шашки, а також вітали одне одного[13]. Також харків'яни намагались захопити шматок пам'ятника як сувенір[23]. Всього процес знесення пам'ятнка зайняв близько чотирьох годин.[24] У черевики статуї Леніну, що залишились на постаменті, активісти встановили українські прапори.[25][26]
Активісти порівняли знесення пам'ятника Леніну у Харкові з падінням Берлінського муру[27], а падіння статуї Леніну спровокувало хвилю жартів на цю тему[28].
Скульптура була сильно пошкоджена: від неї залишився тулуб без однієї руки, голови, передньої частини живота та черевиків.[29] Залишки статуї Леніну були перевезені на територію заводу Малишева і Харківського облавтодору[30] поблизу окружної дороги.[29]
Спочатку міліцією було відкрито кримінальне провадження за фактом спроби повалення пам'ятника Леніну за ч. 2 ст. 298 (знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини) КК України.[15]. Але голова Харківської обласної державної адміністрації Ігор Балута підписав розпорядження про «врегулювання ситуації щодо пам'ятників тоталітаризму», за яким встановив терміново вжити заходів щодо демонтажу пам'ятника та вилучення його з Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Також було припинене кримінальне провадження, а міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про припинення кримінального провадження за фактом пошкодження пам'ятник на основі цього розпорядження.[19] Наступного дня харківська міліція офіційно повідомила про припинення кримінального провадження[31][32].
29 вересня 2014 року голова Харківської ОДА Ігор Балута зазначив, що падіння пам'ятника не призвело до пошкоджень конструкцій метрополітену.[33]
Того ж дня харківський міський голова Геннадій Кернес звинуватив у бездіяльності під час повалення пам'ятника Леніну міліцію та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, пообіцяв обов'язково відновити пам'ятник[34], навіть якщо потрібно буде відновити його з нуля[35], заявив, що більшість присутніх під час повалення пам'ятника були приїжджими, а також закликав правоохоронців затримати винних[36]. Також відновити пам'ятник пообіцяв голова КПУ Петро Симоненко, а колишній голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін звернувся до Президента України Петра Порошенка з проханням провести розслідування, відсторонивши на час його проведення від обов'язків міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, керівника УВС в Харківській області та голову Харківської ОДА Ігоря Балуту, і заявив, що більшість була приїжджих з Полтавської, Дніпропетровської, Київської та Львівської областей[37][38]. Також один з харківських архітекторів, заслужений архітектор України Павло Чечельницький виступив проти зносу пам'ятника, оскільки він був символом минулої епохи та назвав це «своєрідним фашизмом».[39] Водночас, директор Музею міської садиби Андрій Парамонов зазначив, що знесення пам'ятника було не на часі, оскільки багато харків'ян побоювалось, що це може призвести до подібних подій як на Донбасі.[40]
1 жовтня 2014 року харківський мер Геннадій Кернес звернувся до прокурора Харківської області Юрія Даниченка та начальника УМВС в Харківській області Анатолія Дмитрієва, а директор КСП «Харківзеленбуд» Микола Блуд — до прокурора міста Харкова Євгена Попова щодо законності зносу пам'ятника Леніну, закриття кримінального провадження та розпорядження голови Харківської ОДА Ігоря Балути про його демонтаж.[41]
Серед варіантів відновлення розглядалися 2 варіанти: до тулуба з однією рукою доварити ще одну руку і голову або відлиття нової статуї у Києві чи в Італії.[42]
Наступного дня після повалення пам'ятника біля нього зібралось близько 200 осіб[43][44], які зашпаклювали та зафарбували напис «Слава Україні» та повісили плакат «Слава труду! Слава Донбасу!»[45], а також почали збір підписів за його відновлення[46]. Також було затримано чоловіка років 50-ти, який з пістолета калібру «Флобер» почав стріляти у натовп. Стрільця було повалено на землю, активісти викликали міліцію[47], яка затримала за хуліганство цього чоловіка[48]. Ввечері того ж дня харківські ультрас з символікою «Правого сектора» розігнали прихильників ідеї відновлення пам'ятника біля постаменту поваленого пам'ятника, під час чого сталися сутички та постраждало кілька людей[49][50][51][52].
Харків'яни розділилися в оцінках щодо знесення пам'ятника Леніну одні раділи, інші вважали. що демонтаж мав відбутися у цивілізований спосіб, а треті — сумують за ним та приносять до нього квіти.[53] Разом з тим, багато, хто за виступав за цивілізований демонтаж не заперечили проти факту його повалення.[23] За результатами опитування на харківському інформаційному сайті «057.ua» більшість висловились за відсутність пам'ятника Леніну на майдані Свободи.[53]
На думку харківських скульпторів відновити скульптуру Леніну складно, оскільки це не буде точною копією через значні пошкодження її залишків, значну вартість робіт, відсутність майстрів пам'ятників радянської доби, а також особисту небезпеку для скульптора, який візьметься за таку роботу. Разом з тим є низка ідей щодо майбутнього майдану Свободи без пам'ятника Леніну: встановити фонтан зі скульптурами, скульптуру політично нейтрального діяча, перенести суди пам'ятник Василю Каразіну або залишити її без пам'ятників, повернувши їй вигляд до встановлення у 1963 році пам'ятника Леніну.[54] А на думку радника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка на місці пам'ятника Леніну необхідно встановити «пам'ятник усім Героям, які боролися й гинули за незалежність і єдність України»[55]
Водночас, голова Харківської ОДА Ігор Балута заявив, що відновлюватися пам'ятник Леніну не буде та нагадав, що Харківська міська рада не зберегла низку радянських пам'ятників знесених останнім часом.[56]
Пізніше активісти харківської громадської організації «IT Sector» запропонували Геннадію Кернесу обміняти ніс скульптури на БТР або танк Т-80 для добровольчого батальйону «Азов», а в іншому разі влаштують аукціон.[57][58][59] Також на аукціон виставлено вухо пам'ятника Леніну вагою 35 кг, яке міняють на тепловізор для батальйону територіальної оборони «Харків-1».[60][57]
Ввечері 1 жовтня навколо постаменту встановили будівельне риштування[61][62], яке за словами голови Харківської ОДА Ігоря Балути встановлено з метою припинення подальшого протистояння, в тому числі різних написів, та провокацій.[56]
Вранці 4 жовтня 2014 року на верхівці постаменту було встановлено хрест висотою 3,5 метри, шириною у 1,5 метри та вагою понад 100 кг з написом «Спаси и сохрани»[63][64][65][66], відкритий під час патріотичної акції «Постав на Леніні хрест»[67], який стоятиме тимчасово[30].
7 квітня 2015 року Харківський апеляційний адміністративний суд відмовив міській раді у вимозі визнати незаконним розпорядження екс-голови Харківської облдержадміністрації Ігоря Балути про знесення пам'ятника Леніну на майдані Свободи.[68]
Перфоратором видовбують напис «Слава Україні!»
Напис «Слава Україні!» на постаменті
Перший шматок, який відпиляли від ноги пам'ятника
Молодь біля поваленого пам'ятника
Заглиблення в землі біля сходинок постаменту пам'ятника Леніну на майдані Свободи у Харкові після падіння статуї
Постамент знесеного пам'ятника Леніну
Постамент знесеного пам'ятника Леніну та акція проросійських осіб на захист пам'ятника
Про пам'ятник є низка анекдотів, що ніби він рукою вказує напрямок до публічного туалету та наглядає за будівлею обкому (нині — Харківська обласна державна адміністрація), повернувшись задом до органів виконавчої влади у Держпромі та університету[3].
7_28.09.2014.jpg)
_(3).jpg)
1_28.09.2014.jpg)
_after_destruction4_29.09.2014.jpg)
2_28.09.2014.jpg)
6_28.09.2014.jpg)
_after_destruction8_29.09.2014.jpg)
_after_destruction1_29.09.2014.jpg)
_29.09.2014_Kharkivian1.jpg)
_(1).jpg)
_(2).jpg)
_(4).jpg)
_(5).jpg)
_before_overthrow_28.09.2014.jpg)
