Вронський Макар Кіндратович

Вронський Макар Кіндратович
Народився1 (14) квітня 1910 Редагувати інформацію у Вікіданих
Борисов, Борисовський повітd, Мінська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 листопада 1994(1994-11-13) (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, скульптор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніВиноградський Віталій Михайлович, Гречаник Віктор Васильович, Гонтар Сергій Олексійович, Кальницький Павло Федосійович, Князик Олександр Веніамінович
ЗакладКиївський державний художній інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «Ветеран праці»
народний художник УРСР Сталінська премія
ПреміїНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1984

Мака́р Кіндра́тович Вро́нський (1 [14] квітня 1910(19100414), Борисов, Борисовський повіт[ru], Мінська губернія, Російська імперія — 13 листопада 1994, Київ, Україна) — український скульптор та педагог. Народний художник УРСР (1963).

Біографія

Народився 1 (14) квітня 1910(19100414) року в місті Борисові (тепер Білорусь). 1945 року закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчався в майстерні Макса Гельмана, Михайла Лисенка.

Від 1949 року викладав у Київському художньому інституті, від 1963 року — професор. Майстерню Вронського закінчили В. Виноградський, В. Головко, В. Гречаник, С. Гонтар, П. Кальницький, О. Князик, Д. Красняк, А. Лендьєл, К. Лисенко, Г. Молдаван, О. Молдаван-Фоменко, Б. Никончук, О. Редька, Б. Ульянов, В. Фещенко, В. Шишов, В. Шкуропат.

Могила Макара Вронського, Байкове кладовище

Працював у галузі станкової та монументальної пластики. Один з найплодовитіших творців пам'ятників Леніну в Україні. Після початку ленінопаду донька Макара Вронського, Олена, заявила, що «батько би все зрозумів», оскільки «ніколи не любив радянську владу — у нього були репресовані батько і старший брат»[1].

Жив в Києві, на вулиці Великій Підвальній, пізніше, до кінця життя — на вулиці Карла Лібкнехта[1]. Помер на 85-му році життя 13 листопада 1994 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.52″ пн. ш. 30°30′5.3″ сх. д. / 50.4165333° пн. ш. 30.501472° сх. д. / 50.4165333; 30.501472).

Твори

  • Композиція «Устим Кармелюк» (1948).
  • Барельєфне погруддя Ф. Е. Дзержинського у підземному переході біля входу на станцію «Дзержинська» (нині — «Либідська») Київського метрополітену (1984)[2]. Демонтоване на початку 1990-х років.

Пам'ятники

Відзнаки та премії

Див. також

Примітки

  1. а б Deadушка Ленін
  2. Фіалко В. Краса підземних вокзалів [Архівовано 28 січня 2017 у Wayback Machine.] // Прапор комунізму: газета. — Київ, 1985. — 7 лютого.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya