Паньківці (Шепетівський район)
Па́ньківці — село в Україні, у Ямпільській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на річці Горині. ІсторіяПерша згадка села - 1449 рік, коли литовським князем було підтверджено право володіння ним панові Дениску (скоріш за все, родоначальнику Денисковичів).[1] Село згадується в описі Кременецького Замку 1545 року як володіння княгині Ільїної (Беати Острозької з роду Косцелецьких, дружини князя Іллі Острозького), що вона його купила у шляхетського роду Денисковичів разом із селами Вежівці (В'язовець), Норилів, Дрибова (Грибова), Дідківці і Шельвів. В 1774 році в селі була побудована церква в ім'я святої Параскеви Сербської (дерев'яна). У 1884 року у селі розпочала діяльність церковно-приходська школа в церковному домі з зарплатою вчителю в 100 рублів. В 1890 році селянин Федір Ус пожертвував в місцеву церкву дві металеві хоругви ціною 100 рублів, за що йому було надано Боже благословення. В 1891 році вчителем церковно-приходської школи був Терентій Максимович Сморж. Учнів 24 дитини. В селі було населення сумарно 594 людини, 71 і 1/2 дворів. На момент 1897 року у церковно-приходській школі села Паньківці навчалося 22 дитини: 21 хлопець і 1 дівчина. Зарплата вчителя, Костянтина Соколовського, була 60 рублів, на школу виділялося 100 рублів. У 1906 році село Ямпільської волості Кременецького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 45 верст, від волості 3. Дворів 105, мешканців 706[2]. В 1906 році разом з м. Ямпіль проводились палестинські читання під керівництвом священника церкви Святої Трійці в м. Ямпіль Гервасія Михалевича, всього 6 читань. Приблизна кількість присутніх на одному читанні ~200-400 осіб, сумарна кількість присутніх ~1600 осіб. В 1909 році в селі в приміщенні школи проводились палестинські читання під керівництвом протоієрея Павла Легезневича. Під час Другої світової війни церква святої Параскеви була знищена через бойові дії. Пізніше перебудована в сучасному вигляді. НаселенняКількість населення
*Пораховано з кількості прихожан і євреїв. Прихожан 582, євреїв 12. **Вказана кількість прихожан. Населення села за переписом 2001 року становило 637 осіб, в 2011 році — 583 особи. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Примітки
ДжерелаПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia