Папуга жовтохвостий

?Папуга жовтохвостий
	;
Охоронний статус
	; Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Папугоподібні (Psittaciformes);
Родина:	Папугові (Psittacidae);
Рід:	Неотропічний папуга (Touit);
Вид:	Папуга жовтохвостий;
Біноміальна назва
	Touit surdus; (Kuhl, 1820)
	; Ареал виду
Синоніми
	Psittacus surdus; Touit surda
Посилання
Вікісховище:	Touit surdus
Віківиди:	Touit surdus
EOL:	1041127
ITIS:	714060
МСОП:	22686054
NCBI:	2598743

Папу́га жовтохвостий^[2] (Touit surdus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)^[3]. Ендемік Бразилії.

Опис

Довжина птаха становить 16 см. Забарвлення переважно яскраво-зелене, нижня частина тіла світліша. Обличчя і щоки жовтуваті, пера на потилиці і шиї мають темні края, що формують лускоподібний візерунок. на спині дві коричневі смуги. Першорядні махові пера і першорядні покривні пера крил темні, махові пера біля основи зелені. Хвіст короткий, кввадратної форми, золотисто-жовтий з чорним кінчиком, центральні стернові пера зелені. У самиць хвіст жовтувато-зелений. Навколо очей сизі кільця, дзьоб жовтуватий.

Поширення і екологія

Жовтохвості папуги мешкають на північному сході Бразилії (Сеара, Параїба, Пернамбуку, Алагоас і Сержипі) та на південному сході (від Баїї до Ріо-де-Жанейро). Вони живуть у вологих атлантичних лісах, переважно на висоті до 500 м над рівнем моря, в штаті Алагоас на висоті до 700 м над рівнем моря, на півдні ареалу на висоті до 1000 м над рівнем моря. Зустрічаються зграйками. Живляться плодами, зокрема Spondias lutea і Rapanea schwackeana.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція жовтохвостих папуг становить від 3500 до 15000 птахів. Це рідкісний вид птахів, якому загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Touit surdus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.