Партія національного братства

Партія національного братства
ПНБ/HIW

араб. حزب الاخاء الوطني
Країна Ірак Редагувати інформацію у Вікіданих
Голова партіїІбрагім Наджі ас-Сувейді
Рашид Алі аль-Ґайлані
Ясін аль-Гашимі
Дата заснування1931 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата розпуску1941 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираБагдад, Іракське Королівство
ІдеологіяАрабський націоналізм
Панарабізм[1][2]
Консерватизм[3]
Антиімперіалізм
Офіційний колір (кольори)     Чорний      Білий      Зелений      Червоний

Партія національного братства [4][5][6] ( араб. حزب الاخاء الوطني, трансліт. Hizb al-Ikha al-Watani,HIW або ПНБ) — іракська політична партія, сформована в 19301931 роках Ясіном аль-Хашімі, Наджі аль-Сувейді та Рашидом Алі аль-Гілані у Королівсті Ірак [7].

Партія була спрямована на Панарабізм з сильним уклоном у націоналізм, вона стала асоціюватися з опозицією до Британської імперії [8].

Він домінував в іракських урядах від моменту свого заснування до Іракського перевороту 1936 року [9].

Історична довідка

Головні лідери HIW (за годинниковою стрілкою зверху ліворуч): Рашид Алі аль-Гіллані (угорі ліворуч), Ясін аль-Хашимі (угорі праворуч), Наджі аль-Сувайді (внизу праворуч) та Хікмет Сулейман (внизу ліворуч).

ПНБ була сформована десь між 1930 і 1931 роками [10],шляхом злиття Націоналістичних та Народних партій та інших однодумних націоналістичних арабських груп. Там зібралися опоненти тодішнього про британського прем'єр-міністра Нурі-паші аль-Саїда, який уклав англо-іракський договір 1930 року угода між Королівством Ірак і Британською імперією, яка формально забезпечувала незалежність Іраку та відкривала шлях до вступу в Лігу Націй [11], але фактично закріплювала значний британський вплив, зокрема військову присутність і контроль над зовнішньою політикою країни [12].

Нова партія невдовзі отримала підтримку Джаміят Ашаб ас-Сана (Товариства ремісників), найбільшої профспілки в Іраку [13].

Партія провела свої перші збори в Багдаді в березні того ж року, залучивши 2000 послідовників на мітинг, де вони закликали до нового уряду та перегляду відносин між Іраком та Сполученим Королівством [14].

Щоб продемонструвати свою важливість, партія організувала страйки в липні,майже по всій країні, хоча за цим кроком не було жодного прямого політичного мотиву, окрім демонстрації підтримки ПНБ [15].

Партія уклала пакт з Націоналістичною партією в 1932 році та використала це, щоб отримати вплив в іракському парламенті. Забезпечивши собі цей вплив, вони змусили уряд Наджі Шауката усунути і невдовзі створили уряд ПНБ, незважаючи на те, що більшість палати була обрана за анти-ПНБ квитками [16].

Однак початковий уряд проіснував недовго, оскільки радники, близькі до нового короля Іраку Газі I,його переконували, що уряд (ПНБ) відповідальний за племінні заворушення.Таким чином, уряд було усунено, а аль-Гіллані та його права рука Ясін-паша мали бути виключені з майбутніх урядів [17].Це залишалося актуальним і для майбутніх адміністрацій ПНБ, хоча аль-Гіллані повернувся на найвищу посаду після смерті короля Газі [18].

Уряди

За часів Королівства Ірак ця партія п'ять разів ставила на посаду прем'єр-міністра зі своєї партії.Ці уряди, визначені як Партія національного братерства, були:

Посилання

  1. Davis, Eric (2005). Memories of State: Politics, History, and Collective Identity in Modern Iraq. University of California Press. с. 14.
  2. Makiya, Kanan (1989). Republic of Fear: The Politics of Modern Iraq. University of California Press. с. 176.
  3. Peretz, Don (1994). Iraq. The Middle East Today (вид. Sixth). Praeger. с. 444.
  4. Davis, Eric (2005). Memories of State: Politics, History, and Collective Identity in Modern Iraq. University of California Press. p. 14.
  5. Chaurasia, Radhey Shyam (2005). "Iraq under British Mandate". History of Middle East. Atlantic. p. 50.
  6. Ghareeb, Edmund A. (2004). "National Brotherhood Party". Historical Dictionary of Iraq. Scarecrow Press. p. 169.
  7. Makiya, Kanan (1989). Republic of Fear: The Politics of Modern Iraq. University of California Press. p. 176.
  8. Peretz, Don (1994). "Iraq". The Middle East Today (Sixth ed.). Praeger. p. 444.
  9. Tarbush, Mohammad A. (2010). The Role of the Military in Politics: A case study of Iraq to 1941. Routledge. p. 63.
  10. Kedourie, Elie (1974). "Political Parties in the Arab World". Arabic Political Memoirs and Other Studies. Frank Cass & Co. p. 46.
  11. S. Helmsley Longrigg, Iraq 1900 to 1950, London: Oxford University Press, 1953, p. 184.
  12. P. Sluglett. Britain in Iraq, London: Ithaca Press, 1976, p. 206.
  13. Sluglett, op cit, p. 207.
  14. Helmsley Longrigg, op cit, p. 184.v
  15. Helmsley Longrigg, op cit, p. 229.
  16. Helmsley Longrigg, op cit, p. 230.
  17. Helmsley Longrigg, op cit, p. 240.
  18. World Statesmen Iraq page.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya