Паскуаліно де Сантіс
Паскуалі́но де Са́нтіс (італ. Pasqualino De Santis; нар. 24 квітня 1927, Фонді, Італія — пом.23 липня 1996, Львів, Україна) — італійський кінооператор; молодший брат кінорежисера Джузеппе де Сантіса. Один з найвидатніших кінооператорів італійського кіно[1]. БіографіяПаскуаліно де Сантіс народився 24 квітня 1927 року в місті Фонді, регіон Лаціо, Італія. У 1945—1948 роках навчався в Експериментальному кіноцентрі в Римі. З 1950 року працював над кількома фільмами брата як асистент оператора. Був асистентом та учнем оператора Дж. ді Венанцо. З 1967 року працював самостійно. Популярність де Сантісу приніс фільм Франко Дзефіреллі «Ромео і Джульєтта» (1968, Велика Британія), за роботу над яким він отримав «Оскар» як найкращий оператор. З 1965 року Паскуаліно де Сантіс працював над усіма фільмами Франческо Розі, співпрацював з Вітторіо де Сіка, Етторе Сколою; знімав фільми Лукіно Вісконті — «Загибель богів» (1969, з Армандо Наннуцці), «Смерть у Венеції» (1971), «Сімейний портрет в інтер'єрі» (1974), «Невинний» (1976); Робера Брессона — «Ланселот Озерний» (1974, Франція), «Гроші» (1983, Франція, з Еммануелем Машуелем) та інших іменитих кінорежисерів як в Італії, так і за кордоном. Паскуаліно де Сантіс раптово помер від інфаркту міокарду у Львові, під час зйомок фільму Франческо Розі «Перемир'я» (за автобіографічною книгою Прімо Леві). Фільмографія (вибіркова)
Визнання та нагородиУ 1995 році Паскуаліно де Сантіса нагороджено Орденом «За заслуги перед Італійською Республікою» (командор)[2].
Джерела
ПриміткиПосилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia