Пастушок аргентинський

?Пастушок аргентинський
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Журавлеподібні (Gruiformes);
Родина:	Пастушкові (Rallidae);
Рід:	Строкатий пастушок (Pardirallus);
Вид:	Пастушок аргентинський;
Біноміальна назва
	Pardirallus sanguinolentus; (Swainson, 1838)
	; Ареал виду
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Rallus sanguinolentus; Ortygonax sanguinolentus; Rallus rytirhynchos; Ortygonax rytirhynchos; Pardirallus rytirhynchos
Посилання
Вікісховище:	Pardirallus sanguinolentus
Віківиди:	Pardirallus sanguinolentus
EOL:	915931
ITIS:	561838
МСОП:	22692772
NCBI:	555302

Пастушок аргентинський^[2] (Pardirallus sanguinolentus) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 35 см. Верхня частина тіла бурувато-оливкова, нижня частина тіла сіра, нижня частина живота і гузка коричнюваті. Горло темне. Очі червоні, дзьоб зелений, біля основи червоний і синій, лапи червоні.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:^[3]

P. s. simonsi Chubb, C, 1918 — південь Еквадору, захід Перу і північ Чилі;
P. s. tschudii Chubb, C, 1919 — Перу, центральна і південно-східна Болівія, зокрема, озеро Тітікака;
P. s. zelebori (Pelzeln, 1865) — південно-східна Бразилія;
P. s. sanguinolentus (Swainson, 1838) — крайній південний схід Бразилії, Парагвай, Уругвай, північ Аргентини;
P. s. landbecki (Hellmayr, 1932) — центральне Чилі (від Атаками до Лос-Лагоса), південно-західна Аргентина;
P. s. luridus (Peale, 1849) — південь Чилі і Аргентини (Вогняна Земля).

Поширення і екологія

Аргентинські пастушки мешкають в Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї, Уругваї і Чилі. Вони живуть на болотах, на вологих луках та в очеретяних заростях на берегах водойм. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, в Андах на висоті до 4200 м над рівнем моря. Ведуть переважно присмерковий і нічний спосіб життя. Живляться прісноводними молюсками, дрібними крабами, личинками, черв'яками і комахами, а також насінням. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону. В Перу гніздування припадає на жовтень, в Бразилії на листопад, в Уругваї воно триває з вересня по лютий, в Аргентині з жовтня по грудень, в Чилі з жовтня по січень, на Вогняній Землі в листопаді. В кладці від 4 до 6 кремових або охристих яєць, поцяткованих коричнюватими і червонуватими плямками.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Pardirallus sanguinolentus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 вересня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finfoots, flufftails, rails, trumpeters, cranes, Limpkin. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 вересня 2022.