Пекеліс Михайло Самійлович

Пекеліс Михайло Самійлович
Пекеліс Михайло Самійлович
Народився	10 серпня 1899 ; Київ, Російська імперія
Помер	20 березня 1979 (79 років) ; Москва, СРСР
Діяльність	музикознавець
Alma mater	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Заклад	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
	; ; ;

Миха́йло Самі́йлович Пе́келис (29 липня (10 серпня) 1899, Київ — 20 березня 1979, Москва) — радянський музикознавець, професор Московської консерваторії.

Біографічні дані

У 1922 закінчив Київську консерваторію, у 1924 був прийнятий у штат Московської консерваторії, де отримав звання професора в 1930. Завідував кафедрою історії російської музики (1934—1935), кафедрою історії музики народів СРСР (до 1941).

У роки антисемітської кампанії був відсторонений від роботи^[3], потім викладав у Свердловську, Києві, Горькому.

В 1955 повернувся до Москви, де очолив факультет історії музики ГМПІ імені Гнесіних .

Основою наукових інтересів Пекеліса була російська музика. Величезним є його внесок у дослідження творчості А. С. Даргомижського: тритомник «Даргомижський і його оточення», «Даргомижський і народна пісня: до проблеми народності в російській класичній музиці», статті "Даргомижський і Щепкін ", «Автобіографія Даргомижського» тощо. В 1947—1967 завдяки зусиллям Пекеліса було видано Повне зібрання творів композитора.

Перу Пекеліса також належать статті про життя і музику Глінки, Мусоргського, Бородіна, М. Гнесина, опубліковані в журналі «Музыкальное наследство». Під його редакцією були видані листи Даргомижського і Мусоргського, а також монументальна праця «Історія російської музики» (1940).