Перегу-Маре

село
Перегу-Маре; Peregu Mare
Країна	Румунія
Повіт	Арад
Комуна	Перегу-Маре
Код SIRUTA	11646
Поштові індекси	317240
Телефонний код	+40 257 (Romtelecom, TR); +40 357 (інші оператори)
Координати	46°13′54″ пн. ш. 20°54′30″ сх. д.H G O
Висота	104 м.н.р.м.
Населення	901 (2002)
Розташування

Перегу-Маре (рум. Peregu Mare) — село у повіті Арад в Румунії. Адміністративний центр комуни Перегу-Маре.

Село розташоване на відстані^[1] 451 км на північний захід від Бухареста, 32 км на захід від Арада, 58 км на північний захід від Тімішоари.

Населення

За даними перепису населення 2002 року у селі проживала 901 особа.

Національний склад населення села^[2]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
словаки	327	36,3%
румуни	302	33,5%
німці	78	8,7%
чехи	68	7,5%
українці	62	6,9%
угорці	38	4,2%
цигани	24	2,7%

Рідною мовою назвали^[3]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
румунська	339	37,6%
словацька	310	34,4%
німецька	72	8,0%
чеська	67	7,4%
українська	49	5,4%
угорська	42	4,7%
циганська	20	2,2%

Історія

Давня українська назва цього села — Німецький Перег.^[4] Українська громада Перегу-Маре — нащадки переселенців з історичного Закарпаття: Шариський комітат, сучасна Східна Словаччина.^[4] У 1903 р. Перегу-Маре в рамках своєї фольклористичної експедиції відвідав відомий український вчений Володимир Гнатюк. Основним оповідачем фольклору для В. Гнатюка в цьому селі був Осиф Гій.^[4] Зібрані матеріали науковець опублікував у 25 томі «Етнографічного Збірника»^[5] У 1971—1982 рр. слідами В. Гнатюка пройшов власною експедицією вчений Микола Мушинка, але зібрані ним матеріали поки неопубліковані.^[4]

Примітки

↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
↑ Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor (румунською) . Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
↑ Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor (румунською) . Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
↑ ^а ^б ^в ^г Мушинка, Микола (2012). Володимир Гнатюк (Українська) . Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. с. 74. ISBN 978-966-10-2216-3.
↑ Файл:Етнографічний збірник Т.25.pdf — Вікіджерела (PDF). uk.wikisource.org. Процитовано 18 березня 2020.