Передсердний натрійуретичний гормон (також атріопептин, передсердний натрійуретичний фактор, кардіонатрін, кардіодилатін, англ.Natriuretic peptide A) — білок, який кодується геном NPPA, розташованим у людей на короткому плечі 1-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 153 амінокислот, а молекулярна маса — 16 708[4]. Гормон поліпептидної природи, що синтезується спеціалізованими міоендокринними клітинами передсердь і відіграє значну роль у регуляції водного, сольового та ліпідного обміну.[5][6][7]
Атріопептин виділяється міоендокринними клітинами у відповідь на збільшення об'єму крові, що надходить до серця і спричинює розтягування стінок передсердь. Інші фактори, зокрема, підвищення концентрації іонівнатрію у крові, також можуть стимулювати виділення даного гормону.
Він зменшує реабсорбцію натрію у ниркових канальцях, внаслідок чого натрій разом з великою кількістю води виводяться з організму у складі сечі. Завдяки цьому відбувається зменшення об'єму циркулюючої крові.
Атріопептин було відкрито на початку 80-х років XX століття канадським вченим де Болдом та його колегами. Під час проведення експерименту вони помітили, що екстракт рідини передсердь серця містить субстанцію, яка посилює виведення солей з організму.[10] Пізніше ця субстанція була екстрагована та очищена й дістала назву атріальний натрійуретичний фактор.[11]
НУПФ людини кодується геном NPPA, що знаходиться на короткому плечі першої хромосоми. Цей ген складається з 3 екзонів і 2 інтронів та експресується переважно у клітинах серця. Значно нижчий рівень експресії NPPA спостерігається в інших тканинах, зокрема у мозку, нирках, легенях, матці та плаценті.
У кардіоміоцитах атріопептин знаходиться у формі попередника — так званого препрогормона, який складається з 151 амінокислот. Після вилучення сигнального пептиду з ендоплазматичного ретикулюму, прогормон, який складається вже з 126 амінокислот зберігається у внутрішньоклітинних гранулах. Коли клітини отримають сигнал, проатріопептин вивільняється і перетворюється сериновою протеазою Corin на зрілий С-кінцевий атріопептин, який має у своєму складі 28 амінокислот.[12][13]
Фактори, що спричинюють секрекцію атріопептину
збільшення об'єму циркулюючої крові і розтягнення стінок передсердь;
NPR1 (NPRA) — рецептор натрійуретичного пептиду типу А, або рецептор, пов'язаний з гуаніатлциклазою А(GC-A)
NPR2 (NPRB) — рецептор натрійуретичного пептиду типу В, або рецептор, пов'язаний з гуанілатциклазою B (GC-B)
NPR3 (NPRC) — рецептор натрійуретичного пептиду, пов'язаний з кліренсом.
NPR-1 та NPR-2 мають один трансмембранний сегмент з позаклітинним доменом, що зв'язує ліганд. Внутрішньоклітинний домен містить 2 консенсусні каталітичні домени для активації гуанілатциклази. Зв'язування атріопептину викликає конформаційні зміни у рецепторі, що призводить до його димеризації та активації.
Взаємодія атріопептину з його рецептором спричинює перетворення ГТФ на цГМФ, внаслідок чого рівень внутрішньоклітинного цГМФ зростає. цГМФ активує цГМФ залежну протеїнкіназу (PKG або cGK), яка здійснює фосфорилювання серинових та треонінових залишків білків. У збірних трубочках, які розташовані у мозковому шарі нирок, цГМФ синтезується у відповідь на дію атріопептину і може діяти не лише через PKG, але й шляхом прямої модуляції іонних каналів.[15]
NPR-3 діє переважно як рецептор кліренсу — він зв'язує атріопептин та вилучає його з циркуляторного русла. Всі натрійуретичні пептиди
зв' язуються цим рецептором.
Атріопептин та мозковий натрійуретичний пептид зв'язують та активують NPR-1, тоді як натрійуретичний пептид С-типу взаємодіє з NPR-2.[16]
Фізіологічні ефекти
Основна функція атріопептину — протидіяти зростанню тиску та об'єму крові, що виникають внаслідок активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.
1. Вплив атріопептину на нирки
Розширення приносної та звуження виносної артеріоли, розслаблення мезангіальних клітин. Це призводить до зростання тиску у ниркових капілярах, внаслідок чого збільшується швидкість клубочкової фільтрації. В результаті утворюється фільтрат з великим вмістом води і високою концентрацією натрію.
Посилення току крові у прямих судинах, що призводить до вимивання NaCl та сечовини з мозкового інтерстицію.[17] Зниження осмолярності мозкового інтерстицію призводить до зменшення реабсорбції натрію.
Зменшення реабсорбції натрію у дистальних звивистих канальцях (взаємодія із Na-Cl− котранспортером) і збиральних трубочках через механізм цГМФ-залежного фосфорилювання натрієвих каналів.[18]
Пригнічення секреції реніну, що призводить до загальної інактивації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.
2. Вплив на наднирники.
Зменшення секреції альдостерону клубочковою зоною кори наднирників.
3. Судинні ефекти.
Розслаблення посмугованих м'язових волокон в артеріолах та венулах шляхом:
підвищення вмісту цГМФ у посмугованих м'язах судин, опосередковане активацією мембранних рецепторів;
Миші, у яких відсутній кардіальний NPR1, мають підвищену масу серця та схильність до кардіофіброзу і мають вищий ризик раптової смерті.[20] Відновлення експресії NPR1 призводить до зникнення вище описаних негативних ефектів.
Механізм дії: активація NPR1 на адипоцитах призводить до підвищення внутрішньоклітинного рівня цГМФ, що викликає активацію цГМФ-залежної протеїнкінази І. Остання здійснює фосфорилювання гормон-чутливих ліпаз та периліпіну А, яке призводить до їх активації, що сприяє процесам ліполізу.
Розщеплення
Розщеплення НУПФ здійснюють нейтральні ендопептидази.
Наразі проводяться дослідження специфічних інгібіторів цих ферментів, які можуть бути корисними у лікуванні хронічної серцевої недостатності.
Використання атріопептину у діагностиці та терапії серцево-судинних захворювань
Атріопептин як біомаркер серцево-судинних захворювань
Рекомбінантний людський атріопептин було впроваджено в Японії для лікування пацієнтів із серцевою недостатністю.[25]
Нейтральна ендопептидаза, відома також як неприлізин — це фермент, який здійснює розщеплення натрійуретичних пептидів. Сильні інгібітори неприлізину зараз досліджуються з метою лікування цілої низки захворювань — від гіпертензії до серцевої недостатності. Переважна більшість з них є подвійними інгібіторами неприлізину та ангіотензин-перетворюючого пептиду.
У 2014 році у Медичному журналі Нової Англії було опубліковано результати дослідження PARADIGM-HF. Це подвійне сліпе дослідження, у якому порівнювалася терапевтична цінність еналаприлу та комбінованого препарату «Entresto» (комбінація валсартану та сакубітрилу — відповідно блокатору рецепторів ангіотензину-ІІ та інгібітора неприлізину) у пацієнтів із серцевою недостатністю. Було виявлено, що «Entresto» виявляє більш виражений терапевтичний ефект, який виявляється у зменшенні кількості випадків госпіталізації та смертності від серцево-судинних захворювань.[26]
↑Potter LR, Yoder AR, Flora DR, Antos LK, Dickey DM (2009). Natriuretic peptides: their structures, receptors, physiologic functions and therapeutic applications. Handbook of Experimental Pharmacology. Handbook of Experimental Pharmacology. 191 (191): 341—66. doi:10.1007/978-3-540-68964-5_15. ISBN978-3-540-68960-7. PMID19089336.
↑Addicks K, Forssmann WG, Henkel H, Holthausen U, Menz V, Rippegather G, Ziskoven D (1989). Calcium-calmodulin antagonists Influences the release of cardiodilatin/ANP from atrial cardiocytes. У Wambach G, Kaufmann W (ред.). Endocrinology of the heart. Berlin: Springer-Verlag. ISBN0-387-51409-0.
↑Hoehn K, Marieb EN (2013). 16. Human anatomy & physiology (вид. 9th). Boston: Pearson. с. 629. ISBN978-0-321-74326-8. question number 14
↑de Bold AJ, Borenstein HB, Veress AT, Sonnenberg H (січень 1981). A rapid and potent natriuretic response to intravenous injection of atrial myocardial extract in rats. Life Sciences. 28 (1): 89—94. doi:10.1016/0024-3205(81)90370-2. PMID7219045.
↑de Bold AJ (Nov 1985). Atrial natriuretic factor: a hormone produced by the heart. Science. 230 (4727): 767—70. doi:10.1126/science.2932797. PMID2932797.
↑Yan W, Sheng N, Seto M, Morser J, Wu Q (Травень 1999). Corin, a mosaic transmembrane serine protease encoded by a novel cDNA from human heart. The Journal of Biological Chemistry. 274 (21): 14926—35. doi:10.1074/jbc.274.21.14926. PMID10329693.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑Kokkonen UM, Pösö AR, Hyyppä S, Huttunen P, Leppäluoto J (Квітень 2002). Exercise-induced changes in atrial peptides in relation to neuroendocrine responses and fluid balance in the horse. Journal of Veterinary Medicine. A, Physiology, Pathology, Clinical Medicine. 49 (3): 144—50. doi:10.1046/j.1439-0442.2002.00428.x. PMID12019955. (англ.)
↑Mohler ER, Finkbeiner WE (2011). Medical Physiology (Boron) (вид. 2). Philadelphia: Saunders. ISBN1-4377-1753-5.
↑Mäkikallio, Kaarin (2002). Placental insufficiency and fetal heart: Doppler ultrasonographic and biochemical markers of fetal cardiac dysfunction. Oulu: Oulun yliopisto. ISBN951-42-6737-0. (англ.)
↑Reeves WB, Andreoli TE (2008). Chapter 31 – Sodium Chloride Transport in the Loop of Henle, Distal Convoluted Tubule, and Collecting Duct. У Giebisch GH, Alpern RA, Herbert SC, Seldin, DW (ред.). Seldin and Giebisch's the kidney: physiology and pathophysiology. Amsterdam: Elsevier/Academic Press. doi:10.1016/B978-012088488-9.50034-6. ISBN0-12-088488-7.
↑Cui Y, Wang W, Dong N, Lou J, Srinivasan DK, Cheng W, Huang X, Liu M, Fang C, Peng J, Chen S, Wu S, Liu Z, Dong L, Zhou Y, Wu Q (Квітень 2012). Role of corin in trophoblast invasion and uterine spiral artery remodelling in pregnancy. Nature. 484 (7393): 246—50. doi:10.1038/nature10897. PMID22437503. (англ.)
↑Kong X, Wang X, Hellermann G, Lockey RF, Mohapatra S. Mice Deficient in Atrial Natriuretic Peptide Receptor A (NPRA) Exhibit Decreased Lung Inflammation: Implication of NPRA Signaling in Asthma Pathogenesis. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. 119 (1): S127. doi:10.1016/j.jaci.2006.11.482. (англ.)
↑Wang TJ, Larson MG, Levy D, Benjamin EJ, Leip EP, Omland T, Wolf PA, Vasan RS (Лютий 2004). Plasma natriuretic peptide levels and the risk of cardiovascular events and death. The New England Journal of Medicine. 350 (7): 655—63. doi:10.1056/NEJMoa031994. PMID14960742.
↑Sabatine MS, Morrow DA, de Lemos JA, Omland T, Sloan S, Jarolim P, Solomon SD, Pfeffer MA, Braunwald E (Січень 2012). Evaluation of multiple biomarkers of cardiovascular stress for risk prediction and guiding medical therapy in patients with stable coronary disease. Circulation. 125 (2): 233—40. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.111.063842. PMID22179538.
↑Mäkikallio AM, Mäkikallio TH, Korpelainen JT, Vuolteenaho O, Tapanainen JM, Ylitalo K, Sotaniemi KA, Huikuri HV, Myllylä VV (Травень 2005). Natriuretic peptides and mortality after stroke. Stroke; A Journal of Cerebral Circulation. 36 (5): 1016—20. doi:10.1161/01.STR.0000162751.54349.ae. PMID15802631.
↑Barbato E, Bartunek J, Marchitti S, Mangiacapra F, Stanzione R, Delrue L, Cotugno M, Di Castro S, De Bruyne B, Wijns W, Volpe M, Rubattu S (Березень 2012). NT-proANP circulating level is a prognostic marker in stable ischemic heart disease. International Journal of Cardiology. 155 (2): 311—2. doi:10.1016/j.ijcard.2011.11.057. PMID22177588. (англ.)
↑Saito Y (Листопад 2010). Roles of atrial natriuretic peptide and its therapeutic use. Journal of Cardiology. 56 (3): 262—70. doi:10.1016/j.jjcc.2010.08.001. PMID20884176. (англ.)
Nakayama K., Ohkubo H., Hirose T., Inayama S., Nakanishi S. (1984). mRNA sequence for human cardiodilatin-atrial natriuretic factor precursor and regulation of precursor mRNA in rat atria. Nature. 310: 699—701. PMID6547996doi:10.1038/310699a0
Greenberg B.D., Bencen G.H., Seilhamer J.J., Lewicki J.A., Fiddes J.C. (1984). Nucleotide sequence of the gene encoding human atrial natriuretic factor precursor. Nature. 312: 656—658. PMID6095119doi:10.1038/312656a0
Seidman C.E., Bloch K.D., Klein K.A., Smith J.A., Seidman J.G. (1984). Nucleotide sequences of the human and mouse atrial natriuretic factor genes. Science. 226: 1206—1209. PMID6542248doi:10.1126/science.6542248
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID15489334doi:10.1101/gr.2596504
Maki M., Parmentier M., Inagami T. (1984). Cloning of genomic DNA for human atrial natriuretic factor. Biochem. Biophys. Res. Commun. 125: 797—802. PMID6097248doi:10.1016/0006-291X(84)90609-0
Kangawa K., Matsuo H. (1984). Purification and complete amino acid sequence of alpha-human atrial natriuretic polypeptide (alpha-hANP). Biochem. Biophys. Res. Commun. 118: 131—139. PMID6230082doi:10.1016/0006-291X(84)91077-5