Пересунько Сергій Іванович
Сергій Іванович Пересунько (нар. 2 лютого 1952, Бірки) — український правознавець, адвокат, політичний діяч. Заслужений юрист України. Народний депутат України 3-го скликання (1998—2002). ЖиттєписНародився 2 лютого 1952 року в с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області.. Ріс і виховувався у сім‘ї, де було четверо дітей, яких утримувала одна мама. До 4-го класу навчався в Бірківській початковій школі. З 5-го класу — в Олександрівській середній школі-інтернаті, 9-й та 10-й класи середньої школи закінчував у Кіровоградській обласній школі-інтернаті. Трудову діяльність розпочав на кіровоградському заводі «Червона Зірка», де працював пружинником[1]. Протягом 1980–1982 років проходив строкову військову службу в Каунаському навчальному полку Повітряно-десантних військ. Має 53 стрибки з парашутом. Старший сержант запасу. Після закінчення строкової військової служби працював в Олександрівському районному управлінні РУВС на посаді інструктора позавідомчої охорони. У 1974 році вступив на перший курс денного відділення Харківського юридичного інституту, де був секретарем партійної організації 3-го факультету. Впродовж 1978–1984 років працював на будівництві Байкало-Амурської магістралі в Управлінні Бамтунельбуд, де очолював юридичну роботу. У 1983 році Сергія Пересунька було обрано народним суддею в м. Кіровограді. Працював суддею в Братську та Козачинсько-Ленську Іркутської області[1]. РодинаУ 1974 році одружився з провізором Ніною Петренко, з якою познайомився у п'ятому класі Олександрівської школи-інтернату. Має двох синів — Віталія (1975) та Святослава (1981). Святослав Пересунько деякий час очолював митні служби Івано-Франківщини та Кропивницького, у 2021 році був заарештований за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 10 тисяч доларів, у 2022 році справа була закрита[2]. Політична діяльністьУ зв'язку із запрошенням Голови Кіровоградського облвиконкому Сергій Пересунько повернувся до України на посаду радника, а потім помічника народних депутатів В. Желіби та В. Панченка. У 1990 році С.Пересунько ініціював утворення Партії прав людини, реорганізовану пізніше в Соціал-демократичну партію України (об‘єднану) — СДПУ(о) та був обраний заступником Голови партії. У квітні 1998 року був обраний народним депутатом України та став одним із керівників фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України, членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. У січні 1999 року, не погоджуючись з політичним курсом більшої частини керівництва СДПУ(о), відмовився від посади заступника голови партії, вийшов із лав СДПУ(о) та разом із своїми однодумцями створив нову партію — «Соціал-Демократичний Союз» та був обраний її Головою. З 2000 року був членом Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Протягом 2001–2002 років — керівник депутатської фракції «Єдність» у Верховній Раді України[1]. Протягом 2000–2002 років С.Пересунько — Голова двох спільних українсько-американських комісій «Щодо проблем військовополонених, інтернованих і осіб, зниклих безвісти» (аналогічну комісію в Російській Федерації очолював Президент Б.Єльцин) та «Щодо проведення правової реформи в Україні за новітніми технологіями», миротворчий посередник між Вашингтоном та Багдадом. Неодноразово здійснював візити до Саддама Хусейна, наголошував на необхідності співробітництва з іракським політиком[3]. У 2008 році склав повноваження голови партії «Соціал-Демократичний союз» за станом здоров'я[4]. Наразі на пенсії. Наукова діяльністьС. Пересунько — заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. Голова Союзу виробників біодизелю України. Автор унікальної, закріпленої авторським правом, технології щодо створення законодавства України, з допомогою якої власна системна правова база може бути утвореною в десятки разів швидше існуючих норм міжнародної практики. Автор фундаментальної монографії «Право державної власності в Україні: історія, сучасність, перспективи», співавтор навчальних підручників для вищих навчальних закладів, автор есе із проблем теорії та практики державного, цивільного та партійного будівництва[1]. ПоглядиСтаном на середину 2000-х років був активним прихильником відновлення ядерного потенціалу України, ефективних і партнерських відносин не тільки з Російською Федерацією, але й із усіма країнами колишнього СРСР. Ініціатор відновлення союзної держави, утвореної на принципах європейських стандартів. С. Пересунько — автор ідеї тимчасової компенсації світовою спільнотою відмови України від ядерної зброї в обмін на постійне членство України в Раді безпеки ООН. У 2009 році організував встановлення білбордів на рідній Кіровоградщині зі своєю світлиною, картами Російської імперії та СРСР, та написом «Окраїно, згадай своє ім'я»[2]. «Цим плакатом ми хочемо нагадати громадянам України, хто ми є сьогодні, що ми народ великої держави» — казав Пересунько[5]. На своїй сторінці у Facebook неодноразово ностальгував за СРСР, називав Революцію гідності спецоперацією США[2]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
