Перовська Софія Львівна
Софі́я Льві́вна Перо́вська (1 (13) вересня 1853, Санкт-Петербург — 3 (15) квітня 1881) — терористка-народниця, одна з відомих діячок «Народної Волі». Повішена 3 квітня 1881 разом з іншими організаторами вбивства російського імператора Олександра ІІ. Ранні рокиНародилась у Петербурзі. Батько Лев Миколайович Перовський — нащадок графа Олексія Кириловича Розумовського. Був в 1865—67 військовим губернатором Петербурга[4]. У 1869-70 Перовська, навчаючись на Алчинських жіночих курсах у Петербурзі, познайомилась з радикально настроєною молоддю, що привело наприкінці 1870 до розриву з родиною: у 18-річному віці Софія пішла з сім'ї. Політична діяльність
З 1878 П. — член «Землі і Волі», а після розколу (1879) — член виконавчого комітету «Народної Волі». Брала активну участь в терористичних акціях народовольців, готувала замах на Олександра II під Москвою (листопад 1879), у Одесі (весна 1880) та в Петербурзі (1 березня 1881). У 1880 разом з А. Желябовим заснувала «Робітничу газету». Вбивство імператора![]() Після арешту А. Желябова очолила всю організаційну роботу по підготовці і здійсненню замаху 1 березня 1881 на імператора Олександра ІІ. Заарештована 10(22) березня 1881. За вироком особливої наради сенату була повішена 3 квітня 1881 разом з іншими організаторами вбивства царя — А. Желябовим, Т. Михайловим, М.Кибальчичем, М. Рисаковим. Див. також
Посилання і примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia