Перуансько-Чилійський жолоб
23° пд. ш. 71° зх. д. / 23° пд. ш. 71° зх. д. Атака́мська запа́дина, Атака́мський жо́лоб, Перуа́нсько-Чилі́йський жо́лоб — океанічний жолоб у східній частині Тихого океану. Простягається у вигляді вузької довгої (2 500 км) улоговини паралельно берегові Південної Америки (приблизно за 160 кілометрів від узбережжя Перу і Чилі). Найбільша глибина — 8065 метрів нижче рівня моря у точці Річардс Діп (Richards Deep) і має близько 5900 км завдовжки, і 64 км — завширшки, охоплюючи площу 590,000 км² Пересічна глибина 6 тис. м. Жолоб є результатом субдукції плити Наска під Південноамериканську плиту. Два підводних хребта в межах плити Наска входять в зону субдукції вздовж жолоба: хребет Наска та хребет Хуан Фернандес. Від Чилійського трійника до хребта Хуана Фернандеса[en] жолоб заповнений від 2,0 до 2,5 км турбідитовим мулом, створюючи, таким чином, плоский рельєф дна. Атакамський жолоб є зоною землетрусів і підводної вулканічної активності. ОкеанографіяВелику частину часу пасати відтісняють поверхневі води від берега до екватора, спрямовуючи течію Гумбольдта з краю південної частини Чилі до північного Перу[1]. Ця течія пов'язана з підйомом глибоких, багатих на поживні речовини вод біля узбережжя Перу. Іноді Ель-Ніньйо порушує звичайний режим вітру та зменшує підйом глибинних вод. Наступна втрата поживних речовин призводить до придухи. Біологія2018 року в глибинах Атакамського жолобу було виявлено три нові види риб-слимаків[2][3]. Супутня сейсмічність![]() Розломи і руйнівні землетруси за минуле століття вздовж південноамериканської зони субдукції[4]. ![]() Занурення плити Наска під Південноамериканську плиту вздовж Атакамського жолоба пов'язане з численними землетрусами. Деякі з цих землетрусів примітні своїм розміром, пов'язаними з ними цунамі та зсувами.
Див. такожПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia