Петренкова Віра Павлівна

|матір=

Петренкова Віра Павлівна
Народилася	13 грудня 1948(1948-12-13) с. Ново-Олександрівка Шевченківського району Харківської області
Померла	22 січня 2020(2020-01-22) (71 рік)
Країна	Україна
Діяльність	науковиця
Alma mater	Харківський сільськогосподарський інститут ім. В. В. Докучаєва
Заклад	Інститут рослинництва імені. В. Я. Юр'єва НААН України
Посада	професор
Науковий ступінь	докторка сільськогосподарських наук
Нагороди

Петренкова Віра Павлівна (нар. 13 грудня 1948— пом. 24 січня 2020) — українська агрономка, фахівчиня в галузі захисту польових культур, докторка сільськогосподарських наук, професорка, лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки, заступник директора з наукової роботи Інституту рослинництва імені. В. Я. Юр'єва НААН України.

Віра Павлівна народилася 13 грудня 1948 року в с. Ново-Олександрівка, Шевченківського району Харківської області.

У 1971 році закінчила Харківський сільськогосподарський інсти­тут ім. В. В. Докучаєва за спеціальністю агроном із захисту рослин, за фахом учений агроном.

З 1975 по 1977 роки працювала старшим лаборантом лабораторії фітопатології в Українському ордена Леніна науково-дослідному інституті рослинництва, селекції і генетики ім. В. Я. Юр'єва УААН.

З 1977 по 1981 роки агроном цієї лабораторії.

З 1981 по 1989 роки молодший науковий співробітник лабораторії з розробки засобів боротьби з хворобами соняшнику в Українському ордена Леніна науково-дослідному інституті рослинництва, селекції і генетики ім. В. Я. Юр'єва УААН, а з 1989 по 1991 роки науковий співробітник.

З 1991 по 1992 роки старший науковий співробітник лабораторії імунітету.

У 1990 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості розвитку білої гнилі соняшнику в умовах Лісостепу України і заходи захисту від хвороб».

З 1992 по 2002 роки учений секретар Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, а з 2002 по 2012 роки заступник директора з наукової роботи.

У 2005 році захистила докторську дисертацію на тему: «Теоретичні основи селекції соняшнику на стійкість до некротрофних патогенів».

У 2007 році член-кореспондент НААН.^[1]

У 2011 році Вірі Павлівні присвоєно учене звання професора.

З 2012 по 2015 роки головний науковий співробітник лабораторії імунітету рослин до хвороб і шкідників.

З 2016 по 2020 роки керівник відділу теоретичних досліджень у рослинництві та генетичних ресурсів рослин Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України.

У 2017 році почесний професор Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва.

Померла 24 січня 2020 року.^[2]

Віра Павлівна опублікувала 214 наукових праць, у тому числі 4 монографій, 1 підручника, 13 навчальних посібників, 4 патенти. Підготувала 1 доктора та 4 кандидатів наук.

Напрямки діяльності: розв'язання проблем стійкості польових культур проти хвороб та шкідників, розробка методів створення інфекційних фонів для оцінки зернових, зернобобових і соняшнику на стійкість проти основних хвороб, вивчала селекційний та колекційний матеріал і виділяла джерела стікості, створювала донори з даною ознакою для селекції польових культур, визначала фітосанітарний моніторинг стану посівів у регіоні.

• медаль «За доблестый труд в ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина» (1970);
• Лауреат премії НААН «За видатні досягнення в аграрній науці» (2003, 2010);
• Почесна відзнака УААН (2006);
• Премію імені В. Я. Юр'єва;
• диплом Президії УААН (2006);
• Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2008);
• знак Пошани Міністерства аграрної політики України (2008);
• лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл робіт «Формування банку генетичних ресурсів польових культур» (2013);
• Почесна грамота Верховної ради України (2015).

• Н.І.Рябчун. Генетичні ресурси рослин. 2018. No 23 (PDF).
• Пам'яті В.П. Петренкової. Вісник аграрної науки 2020. № 2. С. 88 (PDF).
• Члени-кореспонденти НААН.
• Кобизєва Л. Н. Петренкова Віра Павлівна. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-882548