Петрушевич Степан

Петрушевич Степан
Псевдо	отець Степан Петрушевич
Народився	16 серпня 1855 Дуліби
Помер	13 або 14 січня 1920 Слобідка ·епідемічний висипний тиф
Громадянство	ЗУНР
Діяльність	священник
Alma mater	Львівська академічна гімназія
Конфесія	УГКЦ
Рід	Петрушевичі
Брати, сестри	Петрушевич Євген Омелянович і Петрушевич Роман Омелянович
Медіафайли у Вікісховищі

Степа́н Омелянович Петруше́вич^[1] (1855, Буськ — 13 або 14 січня 1920, Слобідка або Бірзула) — український громадсько-політичний діяч, делегат Української Національної Ради ЗУНР, капелан, священник УГКЦ.

Навчався в народній школі в Буську, ц.-к. Академічній гімназії у Львові.

Його дід, також Степан Петрушевич, писав драматичні твори українською мовою, які залишилися невідомими за його життя. Один з його творів має в основі той самий сюжет, що й п'єса Котляревського «Москаль-чарівник», але Франко оцінив її нижче^[2].

У 1879 році висвячений на священника. Служив парохом містечка Холоєва, де відкрив читальню «Просвіта» і позичкову касу. Збудував у тому містечку муровану церкву з запрестольним образом Христового Серця роботи Олекси Новаківського та дерев'яну каплицю на присілку Старики.

Був активним у ряді виборчих кампаній до Райхсрату і Галицького сейму.

Був ініціатором будівництва Народного Дому в Радехові, заснування «Повітової Ощадно-позикової Каси».

• У 1914 р. — виїхав до Відня.

• У 1918 р. — був членом Української Національної Ради ЗУНР (у Станиславові) від Радехівського повіту.

• У 1919 р. — переїхав до Старокостянтинова, де працював культурно-освітнім інструктором при Повітовій Управі. Пізніше служив капеланом в Українській Галицькій Армії.

Помер 13 січня (за іншими даними 14 січня^[3]) від епідемічного висипного тифу на залізничній станції Слобідка (за іншими даними — у Бірзулі).

Капеланство у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Католицтво»
	Інформація у Вікіданих?
	Генеалогія на Родоводі?
	Проєкт «Католицтво»
	Капеланство у Вікісховищі?

• Капеланство.