Печеніжинський район
Печеніжинський район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було містечко Печеніжин. ІсторіяУтворений 17 січня 1940 року зі складових частин Коломийського повіту — містечка Печеніжин та сільських ґмін Печеніжин і Вербяж Вижни. Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 року Іспаська сільська рада передана з Печеніжинського району до Коломийського району, а Княждвір Горішня і Княждвір Долішня сільські ради передані з Коршівського району до Печеніжинського району. Указом Президії Верховної Ради УРСР 13 листопада 1940 р. Чорнопотоківська сільська рада передана з Делятинського району до Печеніжинського. У роки ІІ світової війни територія району була окупована німцями і увійшла до Коломийського староства Дистрикту Галичина. Навесні 1944 року радянські війська знову захопили територію району і був відновлений Печеніжинський район з усіма установами. 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР радянська влада знищила історичну назву сіл Княждвір Горішній і Княждвір Долішній і перейменувала їх на безликі: село Верхнє і село Нижнє. Станом на 1 вересня 1946 року[1] площа району становила 200 км², кількість сільських рад — 14, селищних — 1. На 22.01.1955 в районі залишилось 13 сільрад.[2] Указом Президії Верховної Ради УРСР 6 червня 1957 р. Печеніжинський район ліквідовано і приєднано до Коломийського району. Діяльність ОУН і УПАНа території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН (керівник — Дмитро Васильович Повх з с. Княждвір), який підпорядковувався Коломийському надрайонному проводу ОУН. Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року[3]
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
