Пилипець Степан Маркович
Степан Маркович Пилипець (Пелепець) (8 січня 1913, село Краснопілля Охтирського повіту Харківської губернії, тепер смт. Краснопільського району Сумської області — 2 квітня 1989, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Депутат Верховної ради СРСР 5-го скликання. ЖиттєписНародився в селянській родині Марка Михайловича і Марфи Михайлівни Пелепець. З червня 1927 року працював у господарстві батька в селі Краснопіллі. У червні 1929 — жовтні 1930 року — інструктор із політико-просвітницької роботи Краснопільського районного відділу народної освіти. У жовтні 1930 — грудні 1931 року — слухач робітничогоу факультеті при Сумському педагогічному інституті. У грудні 1931 — жовтні 1932 року — токар, технолог, секретар комітету ЛКСМУ Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе. Член ВКП(б) з квітня 1932 року. У жовтні 1932 — листопаді 1934 року — в Червоній армії: командир взводу, відповідальний секретар комітету комсомолу 4-го кавалерійського полку в місті Проскурові. У листопаді 1934 — лютому 1935 року — заступник редактора газети «Компресор» Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе. У лютому 1935 — березні 1936 року — заступник голови заводського комітету, в березні — серпні 1936 року — технолог, у серпні 1936 — червні 1937 року — секретар комітету ЛКСМУ Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе. У червні — липні 1937 року — директор навчального комбінату промислової кооперації артілі «Ідеал» міста Суми. У липні 1937 — лютому 1938 року — викладач історії Сумського технологічного технікуму. У лютому — травні 1938 року — інструктор Сумського міського комітету КП(б)У. У травні 1938 — червні 1939 року — заступник секретаря, секретар заводського комітету Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе. У червні 1939 — жовтні 1941 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе. У жовтні 1941 — січні 1942 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) заводу імені Колющенко міста Челябінська. У січні — травні 1942 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) заводу «Челябкомпресор» міста Челябінська. У травні 1942 — лютому 1945 року — 1-й секретар Копейського міського комітету ВКП(б) Челябінської області. У лютому 1945 — травні 1946 року — 1-й секретар Магнітогорського міського комітету ВКП(б) Челябінської області. У травні 1946 — липні 1947 року — інспектор Управління кадрів ЦК ВКП(б). У липні 1947 — вересні 1949 року — 2-й секретар Брянського обласного комітету ВКП (б). У вересні 1949 — липні 1952 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б). У липні 1952 — серпні 1954 року — інспектор ЦК ВКП(б) (КПРС). У серпні 1954 — червні 1955 року — завідувач сектора відділу партійних органів ЦК КПРС по РРФСР. У червні — грудні 1955 року — заступник завідувача відділу партійних органів ЦК КПРС по РРФСР. 22 грудня 1955 — 12 лютого 1960 року — 1-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС. У 1960—1971 роках — заступник голови виконавчого комітету Калінінської обласної ради депутатів трудящих. У 1971—1979 роках — старший інспектор з туризму виконавчого комітету Калінінської обласної ради депутатів трудящих. З 1979 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Помер 2 квітня 1989 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі. Нагороди
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia