Письмечеве

село Письмечеве
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Дніпровський район
Тер. громада	Солонянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA12020270380077079
Облікова картка	Письмечеве
Основні дані
Населення	406
Поштовий індекс	52440
Телефонний код	+380 5669
Географічні дані
Географічні координати	48°07′15″ пн. ш. 34°37′38″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	84 м
Місцева влада
Адреса ради	52440, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с.Письмечеве, вул.Шкільна,65
Сільський голова	Волошина Тетяна Павлівна
Карта
Письмечеве
Письмечеве
Мапа

Письмече́ве — село в Україні, у Солонянській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення станом на 2021 рік — 406 мешканців.

Село Письмечеве знаходиться на лівому березі річки Комишувата Сура, вище за течією на відстані 7 км розташоване село Павлівка, нижче за течією на відстані 0,5 км і на протилежному березі — село Безбородькове. До центру громади — 20 км. По селу протікають висихні струмки з загатами. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0420.

Раніше називалося Письмечівка.

Вона була відомою та пам'ятною для запорізького козацтва — тут була головна станція для всіх мандрівників, місце відпочинку. В давнину і запорожці, і литовсько-польські купці, і російські промисловці їздили через слободу Письмичівка від Микитина перевозу на Дніпро в Стару Самару, у Самарський монастир. За часів правління Литовсько-польського панства, коли була прокладена нова переправа через Дніпро і з'явилась нова дорога по степу Сурському, Письмичівка стала відомішою.

За матеріалами для історико-статистичного опису Катериславської єпархії село Письмечеве засновано приблизно у 1760 році, коли тут оселився військовий старшина, єсаул запорожець Василь Андрійович Письмич і називалось тоді — Письмичівка при річці Комишевата Сура.

Єсаул Василь Андрійович Письмич заснував собі в Письмичівці зимівник з хуторами, великою кількістю мазанок та землянок, запросив своїх родичів та знайомих і почав займатися господарством. Налічувалось в Письмичівці 42 дворів, у них 200 осіб, поблизу було село Олександрівка (нині — село Безбородьково), яке заснував генерал-майор Безбородько, у якому було 35 дворів. Поміщики прапорщики Білий Кирило та Білий Назарій збудували за 2 роки (з 01 вересня 1783 року по 14 січня 1785 року) за свої кошти церкву, яка була посвячена і 27 лютого 1785 року відкрита для богослужіння.

У 1929 році організований колгосп «Серп і молот».

До 1941 року село мало назву Олександрівка Перша.

1989 року за переписом тут мешкало приблизно 430 осіб.

У Письмечеве знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Чапаєва, за яким закріплено 7011 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6032 га орних земель. Розвинені птахівництво, виробництво зерна, м'яса, молока.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

• Міщишин Віталій Анатолійович (1987-2014) — старший солдат Збройних сил України, загинув у боях за Іловайськ.

У селі є середня школа, де навчається 55 учнів і працюють 17 вчителів, клуб із залом для глядачів на 200 місць, бібліотека, у книжковому фонді якої — 11,5 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла на 20 місць, п'ять магазинів, АТС, поштове відділення.

Є пам'ятник на честь воїнів-односельчан, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни.

Був споруджений пам'ятник В. І. Леніну.

• Письмече́ве // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.800

• Письмечівська сільська рада
• Погода в селі Письмечеве