У математиці пластичне число (також відоме як пластична константа) — це єдиний дійснийкорінь рівняння
Його числове значення
приблизно дорівнює 1,32471795724474602596090885447809734073440405690173336453401505030282785124554759405469934798178728032991 … (цифри утворюють послідовність A060006 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS).
Пластичне число іноді також називають срібним числом, але частіше цю назву використовують для срібного перетину.
Назву пластичне число (спочатку нідерландськоюplastische getal) дав 1928 року Ганс ван дер Лаан. На відміну від назв золотого і срібного перетинів, слово, пластичний не мало ніякого стосунку до якоїсь речовини, а більше стосувалося того, що йому можна надати тривимірної форми (Padovan 2002; Shannon, Anderson, and Horadam 2006).
Оскільки пластичне число має мінімальний многочленx3 − x − 1 = 0, воно також є коренем поліноміальних рівнянь p(x) = 0 для всіх поліномів p, кратних x3 − x − 1, але не будь-яких інших поліномів з цілими коефіцієнтами. Оскільки дискримінант його найменшого полінома дорівнює −23, його поле розкладу над полем раціональних чисел є ℚ(√−23, ρ). Це поле також є полем класів Гільберта ℚ(√−23).
Пластичне число є найменшим числом Пізо. Його спряженими елементами є
Three partitions of a square into similar rectangles
Існує рівно три способи поділу квадрата на три подібні прямокутники:[1][2]
Тривіальним випадком є три конгруентні прямокутники із відношенням сторін 3:1.
Розв'язок, за якого два з трьох прямокутників однакові, а третій має подвоєні, порівняно з ними, довжини сторін; відношення сторін 3:2.
Розв'язок за якого всі три прямокутники мають різні розміри і відношення сторін ρ2. Відношення лінійних розмірів трьох прямокутників: ρ (великий: середній), ρ2 (середній: малий) і ρ3 (великий: малий). Внутрішня довга сторона найбільшого прямокутника (лінія розрізу квадрата) ділить два з чотирьох ребер квадрата на два відрізки, відношення довжин яких дорівнює ρ. Внутрішня коротка сторона середнього прямокутника і довга сторна малого прямокутника ділить одну з інших сторін квадрата на два відрізки, відношення довжин яких дорівнює ρ4.
Той факт, що прямокутник з відношенням сторін ρ2 можна використати для розрізання квадратів на подібні прямокутники, еквівалентний алгебраїчній властивості числа ρ2 пов'язаній з теоремою Рауса — Гурвіца: всі спряжені з ним числа мають додатну дійсну частину[3][4].
Примітки
↑Ian Stewart, A Guide to Computer Dating (Feedback), Scientific American, Vol. 275, No. 5, November 1996, p. 118
↑Freiling, C.; Rinne, D. (1994), Tiling a square with similar rectangles, Mathematical Research Letters, 1 (5): 547—558, doi:10.4310/MRL.1994.v1.n5.a3, MR1295549
Shannon, A. G.; Anderson, P. G.; Horadam, A. F. Properties of Cordonnier, Perrin and Van der Laan numbers // International Journal of Mathematical Education in Science and Technology. — 2006. — Т. 37, № 7 (13 July). — С. 825—831. — DOI:10.1080/00207390600712554.