Погонич-пігмей уссурійський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина:	Пастушкові (Rallidae)
Рід:	Погонич-пігмей (Coturnicops)
Вид:	Погонич-пігмей уссурійський

Біноміальна назва

Coturnicops exquisitus
(R. Swinhoe, 1873)^[2]

Ареал виду (темним — гніздування, штрихованим — зимування)

Синоніми

Porzana exquisita
Coturnicops exquisita
Coturnicops noveboracensis exquisitus

Посилання

Вікісховище:	Coturnicops exquisitus
Віківиди:	Coturnicops exquisitus
ITIS:	559551
МСОП:	22692270
NCBI:	548806

Погонич-пігмей уссурійський^[3] (Coturnicops exquisitus) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae)^[4]. Мешкає в Східній Азії^[5]^[6].

Опис

Уссурійський погонич-пігмей є найменшим представником родини пастушкових. Його довжина становить 12-13 см, вага 24,5 г. Довжина крила становить 75-81 мм, довжина хвоста 29-35 мм, довжина дзьоба 12-14,5 мм, довжина цівки 21,5-22,5 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Верхня частина голови і верхня частина тіла чорнуваті, поцяткована коричневими плямами і вузькими поперечними білими смужками, на голові і шиї плями менші і менш чіткі. Обличчя сірувато-коричневе, поцятковане білими плямками. Нижня частина тіла білувата, горло, верхня частина грудей, боки і гузка поцятковані охристими смугами. На крилах білі "дзеркальця". Очі карі, дзьоб зверху темно-коричневий, знизу зеленувато-жовтий, лапи рожевувато-коричневі.

Поширення і екологія

Уссурійські погоничі-пігмеї гніздяться на Далекому Сході Росії (на північному сході Забайкалля і на півдні Приморського краю) та в Маньчжурії, на сході китайської провінції Хейлунцзян^[7]^[8]. Взимку вони мігрують до Японії, на Корейський півострів та на південний схід Китаю. Вони живуть на вологих луках, на болотах та на інших водно-болотних угіддях.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція уссурійських погоничів-пігмеїв становить від 3,5 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Coturnicops exquisitus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 вересня 2022
↑ Robert Swinhoe. XLV.—On three new Species of Birds from Chefoo (North China). „The Annals and magazine of natural history”. 4th ser. vol 12, ss. 376–377, 1873.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finfoots, flufftails, rails, trumpeters, cranes, Limpkin. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 вересня 2022.
↑ Barry Taylor: Rails: A Guide to Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World. Bloomsburry Publishing, 2010, ss. 183–185. ISBN 1408135388.
↑ Курочкин Е. Н., Кошелев А. И. Белокрылый погоныш // Птицы СССР. Курообразные, журавлеобразные / Потапов Р. Л., Флинт В. Е. (отв. редакторы) — Л.: Наука, 1987. — С. 341—344. — 528 с.
↑ А. И. Антонов, М. П. Парилов. К оценке современного статуса охраняемых видов птиц на востоке Амурской области. // Амурский зоологический журнал. I (3), 2009. 270-274 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
↑ Белокрылый погоныш – не просто удача. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.