Пожежа на складі боєприпасів у Калинівці
Поже́жа на скла́ді боєприпа́сів у Калинівці — катастрофа, під час якої відбулося займання на стратегічних складах боєприпасів 48 арсеналу ЗСУ під Калинівкою на Вінниччині 26 вересня 2017 року. У зону ураження потрапили населені пункти у радіусі 5 км.[1] Станом на 2017 рік, 48-й арсенал був одним з найбільших в Україні. Внаслідок пожежі вибухнуло 32—40 тис. тонн снарядів, в основному — танкові 125 мм снаряди. 22 листопада 2017 року військова прокуратура назвала винним майора ВСП, якого оштрафували на 2465 грн. Через 4 роки, у 2021-му, генпрокуратура назвала остаточну причину — диверсія, із закладенням легкозаймистих речовин сторонніми особами.[⇨] Передумови
Перевезення боєприпасів 2008-го2008 року на склад було перевезено партію застарілих боєприпасів із Славути і Брюховичів.[5] Частина боєприпасів була неналежно упакована — 30 % ящиків були забиті дошками замість кришок. Через відсутнє маркування було невідомо, що саме знаходиться у ящиках. Згідно українсько-американських домовленостей, у 2009—2013 роках планувалося провести утилізацію цих боєприпасів та закрити склад, однак до 2017 року цього не було зроблено.[5] 201725 вересня, напередодні вибухів, сайт Вінницької ОДА оголосив про проведення 26-27 вересня масштабних антитерористичних навчань у Вінниці та в деяких районах області із залученням Національної поліції, Нацгвардії, ДСНС, ЗСУ, прикордонників тощо.[10] За іншими даними, під антитерористичними навчаннями силовики маскували справжню антидиверсійну операцію, яку проводили в цей час у Вінницькій області. До маскування вдалися з метою уникнення зайвих чуток в ЗМІ і паніки серед місцевого населення.[5] За словами Юрія Бірюкова, на день пожежі завантаження складу було в межах 57 %.[11] Перебіг подійБлизько 21:00 26 вересня 2017 року прозвучали перші вибухи.[5] За словами заступника міністра інфраструктури Юрія Лавренюка, первинну інформацію про вибухи в Калинівці повідомив екіпаж літака, який прямував з Ларнаки до Мінська.[12]
Вже через півгодини розпочалася евакуація населення. Блокпост, встановлений полком Нацгвардії, з'явився практично відразу після початку вибуху.[5] 22:10 — закрито перегін Сосонка-Калинівка. Через вибухи чотирнадцять потягів змінили маршрути. Закрили чотири станції: Калинівка-1, Калинівка-2, Гулівці, Холонівська та роз'їзд Сальницький.[14] Станом на 2:00 ночі 27 вересня більшість жителів Калинівки, Стрижавки, Лавровки і Сальника було евакуйовано і йшла евакуація з інших сіл.[5][15] Станом на 3:15 евакуйовано близько 28 тисяч людей. До лікарні потрапили двісті осіб. До Вінниці прибули Володимир Гройсман, голова СБУ Василь Грицак, голова Генштабу Віктор Муженко.[16] Зранку 27 вересня повідомлялося, що для гасіння пожежі було залучено 691 людину і 149 одиниць техніки, в тому числі літак Ан-32П, та спеціальний пожежний танк ГПМ-72, який Львівський бронетанковий завод терміново передав рятувальникам.[17] Станом на 10:24 Укрзалізниця змінила маршрут сорока семи потягів. Затримка поїздів складе від 5 до 8 годин. Персонал шести станцій та одного роз'їзду евакуйовано. Підготовлено для роботи з працівниками ДСНС три пожежні поїзди.[18] Внаслідок пожежі «Украероцентр» закрив повітряний простір у радіусі 50 км від зони спалаху військового складу у Калинівці, від поверхні до необмеженої висоти, також, закрито рух для всіх видів транспорту на автодорозі державного значення М21 Житомир — Могилів-Подільський.[19] Зранку 27 вересня чотири вінницькі школи закрили, оскільки до них евакуювали жителів сіл.[20] Станом на ранок 1 жовтня 2017 року тривали поодинокі вибухи, які було чути в тому числі у Вінниці.[21] ПостраждаліСтаном на 27 вересня постраждало дві особи. Ліквідовано пожежі у чотирьох житлових будинках, евакуйовано близько 30 тисяч осіб.[22] За даними журналістів на 29 вересня, у результаті вибуху різні пошкодження отримали близько 2 тисяч будинків, 12 були зруйнованими повністю. У результаті вибуху місцева жителька дістала серйозні поранення від вибухової хвилі. Ще одна жінка пошкодила ногу в ході евакуації.[4] Наслідки За даними Генштабу, 70 % території військових складів під Калинівкою на Вінниччині не постраждали.[23] За даними МОУ станом на 29 вересня, вибухнуло понад 30 % наявних боєприпасів. Заявлено про знищення 32 тис. тонн снарядів, у тому числі 21 тис. тонн танкових снарядів 125 мм.[4] Згідно заяви секретаря комітету ВР з питань безпеки і оборони Івана Вінника, втрати від катастрофи в Калинівці становлять 40 тис. тонн боєприпасів. Збитки від втрати боєприпасів становлять не менше 800 млн дол.[4]
За даними журналістських розслідувань, вибухнули одні з найбільш затребуваних у армії типів боєприпасів — в основному 125 мм танкові снаряди, 122 мм реактивні снаряди РСЗВ БМ-21 «Град», 122 мм гаубичні снаряди, 82 і 120 мм міни для мінометів. Повідомляється, що за чотири роки війни (2014—2017 рр.) з Калинівки на фронт і бойову підготовку армії було поставлено близько 24 тис. тонн боєприпасів, тобто навіть за мінімальними оцінками, збитки від вибуху перевищують весь обсяг поставок снарядів і мін з арсеналу за чотири роки війни. Не вибухнули і вціліли сховища особливо цінних 152 мм гаубичних снарядів і 220 мм реактивних снарядів РСЗВ БМ-27 «Ураган».[4] 29 вересня Reuters опублікували фото наслідків вибуху на арсеналі з висоти пташиного польоту.[24] Ліквідація наслідківНа ліквідацію наслідків вибухів кабмін виділив 100 млн гривень. Також, було виділено Міністерством внутрішніх справ додатково Державній службі з надзвичайних ситуацій 23,5 мільйона гривень.[25] Вінницька міська рада виділила 5 млн гривень.[26] По 3—10 тисяч видавали на окремі господарства районна рада Калинівки.[27] До відновлення зруйнованих будівель долучились також волонтери.[28] Однією з основних проблем стала значна нестача шиферу, який в торгових мережах вже був розкуплений унаслідок недавніх точкових випадінь крупного граду в Україні тижнем раніше.[29] Підвезенням шиферу почали займатись волонтери та окремі депутати. Окремим значно постраждалим домогосподарствам пропонувалась компенсація (викуп), ремонт, або кошти на ремонт власних помешкань за вибором.[27] Повідомлення МВС про повне очищення території від боєприпасів з'явилося 28 листопада[30]. 11 вересня 2019 року, близько 11.30, було зафіксовано 6 вибухів боєприпасів на ділянці підриву нерозірваних боєприпасів. За попередньою інформацією, задимлення сталося через горіння близько двох гектарів сухої трави.[31] Розслідування та аналізЯк і у випадку пожежі 2017 року у Балаклії, одному з найбільших складів в Україні, розглядається версія щодо диверсії з боку РФ.[5] У порівнянні з пожежею у Балаклії, де евакуація населення почалася лише через чотири години, у Калинівці влада реагувала ефективніше: завдяки попередньому оголошенню про антитерористичні навчання у Вінницькій області, евакуація та інші роботи з ліквідації наслідків пожежі були ефективні і розпочалися набагато швидше.[5] 27 вересня 2017 року Костянтин Місюра, офіцер ЗСУ, повідомив, що протягом двох днів антитерористичних навчань у Вінницькій області тривали пошуки і ведення диверсійних груп. Основна маса учасників груп і їх цілі були визначені, після чого учасники були затримані. Проте одна група змогла доправити на безпілотнику підривний пристрій.[32][33] Згідно попередньої доповіді Анатолія Матіоса від 28 вересня 2017 року слідство не встановило жодних диверсійних груп, які могли б підпалити склади боєприпасів в Калинівці[34]. Також Матіосом була спростована попередня версія щодо причетності до пожежі безпілотного літального апарата.[35] 29 вересня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що існують свідчення того, що до вибухів на військових складах у районі Калинівки призвів закладений диверсантами детонатор. Він також сказав, що ці вибухи є частиною воєнних дій Росії.[36][37][38] 22 листопада 2017 року прес-служба Військової прокуратури України повідомила про причину вибухів. За їх словами, 26 вересня 2017 року старший офіцер майор Б., начальник режимної служби Вінницького зонального відділу ВСП, неналежно виконував службові обов'язки з контролю пропускного режиму, через що працівники приватного підприємства із забороненими легкозаймистими речовинами потрапили на територію, де зберігалися боєприпаси до танкових гармат. 9 листопада щодо майора Б. складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 172-15 (недбале ставлення до військової служби). 10 листопада Калинівський райсуд Вінницької області наклав на майора штраф у 2465 грн.[39][40][41] 27 вересня 2021 року генпрокуратур Ірина Венедіктова підтвердила попередню причину — диверсія, із закладенням легкозаймистих рідин на непередбачену ділянку сторонніми особами.[42] Див. також
Примітки
Матеріали
Посилання
Відео
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
