Позовне провадженняПозовне провадження — вид провадження у судовому процесі, у якому розглядається спір двох сторін (позивача та відповідача), який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Позовній формі захисту властива форма та порядок звернення до суду, однаковий порядок розгляду спору. Це надає процесуальні гарантії права на судовий захист. Позовне провадження є основною формою судового провадження в господарському, цивільному та адміністративному процесах. В адміністративному процесі така форма є єдиною. Позовне провадження поділяється на:
Документи позовного провадженняДокументи позовного провадження, які подаються сторонами до суду по відношенню до предмета заяви, поділяються на:
Процесуальні кодекси встановлюють загальні вимоги до заяв, клопотань і заперечень, які подаються у письмовій формі. За недодержання цих вимог документи повертаються судом без розгляду. В адміністративному процесі заяви з процесуальних питань повертаються без розгляду також у тому випадку, якщо суд визнає їх очевидно безпідставними та необґрунтованими. Суд в судовому процесі фіксує прийнятті судові рішення в ухвалах. Загальне позовне провадженняЗагальне позовне провадження застосовується для справ, які через складність, кількість учасників та особливостю предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу:
Спрощене позовне провадженняВ порядку спрощеного позовного провадження обов'язково підлягають розгляду малозначні справи або справи незначної складності, а також справи, що виникають з трудових відносин у цивільному судочинстві. Малозначними в ЦПК та ГПК вважаються справи, в яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також нескладні справи, визнані судом малозначними. Не можуть вважатися малозначними справи, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження (їх перелік встановлений у кодексах), а також справи, в яких ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму. За клопотанням позивача в порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, крім тих, які згідно з приписами кодексів заборонено розглядати у спрощеному проваджені. Не допускається розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у цивільному процесі сімейних, спадкових спорів, а також спорів з приводу приватизації житлового фонду та якщо ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму (ч. 4 ст. 274 ЦПК). У господарському процесі у спрощеному провадженні не можна розглядати справи про банкрутство, щодо монополізму та недобросовісної конкуренції, приватизації, корпоративні спори тощо (ч. 4 ст. 247 ГПК). В адміністративному процесі таких категорій справ чотири: оскарження нормативно-правових актів, примусове відчуження земельної ділянки, про відшкодування шкоди чи стягнення грошових коштів, якщо їх сума не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму (ч. 4 ст. 257 КАС). Особливості спрощеного позовного провадження:
Спрощене позовне провадження є альтернативою наказного — за всіма категоріями справ наказного провадження позивач, за його бажанням, може звернутися до суду в порядку спрощеного позовного провадження. Див. такожЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia