Полад Бюльбюльогли

Полад Бюльбюльогли
азерб. Polad Bülbüloğlu
Основна інформація
Повне ім'я	Полад Мамедов
Дата народження	4 лютого 1945(1945-02-04) (80 років)
Місце народження	Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Роки активності	1968 — тепер. час
Громадянство	СРСР  Азербайджан
Віросповідання	іслам
Професії	актор, дипломат, співак, композитор, політик
Освіта	Бакинська музична академія
Співацький голос	ліричний тенор[d]
Інструменти	рояль і вокал[d]
Жанри	поп і естрада
Нагороди	медаль «Махтумкули Фраги»d «Через мистецтво — до миру і взаєморозуміння» (2015) Золота медаль «Театральний діяч»d (2005) People's Artist of Turkmenistand (2017) пам’ятний золотий орден «Манас-1000» й пам’ятна золота медальd
Вчене звання	почесний зарубіжний член РАМd
Батько	Бюльбюль
Мати	Adelaida Memmedovad
Автограф
Файли у Вікісховищі

Полад Бюльбюльогли^[1] (азерб. Polad Bülbüloğlu, ім'я при народженні — Полад Муртуза-огли Мамедов; 4 лютого 1945(1945-02-04) , Баку ) — радянський і азербайджанський естрадний співак (ліричний тенор)^[2], композитор, педагог, актор, доктор мистецтвознавства, професор (2000); дипломат, політичний і громадський діяч.

Лауреат премії Ленінського комсомолу Азербайджанської РСР (1970), заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1973), народний артист Азербайджанської РСР (1982)^[3], народний артист Туркменістану (2017), заслужена людина Молдови (2005). Син радянського оперного співака, народного артиста СРСР Бюльбюля.

Міністр культури Азербайджанської РСР (1988—1991), міністр культури Азербайджанської Республіки^[ru] (1991—2006), депутат національних зборів Азербайджану (Міллі меджлісу), Посольство Азербайджану в Росії^[ru] (від 2006 року донині).

Народився 4 лютого 1945 року в столиці Азербайджанської РСР — місті Баку.

Батько — Муртуза Мешаді Рза-огли Мамедов (22 червня 1897 — 26 вересня 1961), народився в містечку Ханбаги («Ханський сад») поблизу Шуші (Єлизаветпольська губернія, Російська імперія), в сім'ї гарбаря. Муртуза Мамедов, більш відомий під творчим псевдонімом «Бюльбюль» («Соловей»), — радянський оперний співак (лірико-драматичний тенор) азербайджанського походження, музикознавець-фольклорист, педагог. Творчий шлях розпочав як ханенде, потім був солістом Азербайджанського державного театру. 1938 року відзначений почесним званням «Народний артист СРСР».

Мати — Мамедова Аделаїда Рза-кизи^[ru] (22 серпня 1922 — 25 квітня 2015), народилася в Тбілісі. Її батько, Рза Касумов, був торговцем з Єревану, а мати, Кетеванна Везірішвілі^[en], — грузинкою, дочкою князя^[4]. Аделаїда Мамедова працювала директором Меморіального музею Бюльбюля^[ru][5].

Бабуся Полада по лінії батька була родом із селища Пареулар, дочкою кочівника-курда^[ru][6].

Дитинство і юність Полад Бюльбюльогли провів як у Баку, так і в місті Шуша, яке є «консерваторією Кавказу».

1960 року вперше вийшов на велику сцену як акомпаніатор батька. До 17 років склав перші пісні: «Пісня про Москву», «Пісня про Сумгаїт», «З першого побачення», «З добрим ранком!». Написав також кілька пісень для свого друга дитинства Мусліма Магомаєва, з яким поїхав до Москви для запису їх на радіо^[7].

Після закінчення музичної школи по класу фортепіано вступив до Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджибекова, де від 1963 до 1968 року навчався в класі композиції композитора Кара Караєва.

1969 року став членом Спілки композиторів СРСР і членом Спілки кінематографістів СРСР.

Багато років виступав як співак і композитор, активно пропагуючи азербайджанську музичну культуру. Працював з відомим російським концертним діячем, режисером Едуардом Смольним^[ru][8].

1976 року очолив Державний естрадний ансамбль Азербайджанської РСР. Керував естрадними колективами республіки. Об'їздив з концертами весь Радянський Союз, побував більш ніж в 70 країнах світу^[9].

Голос Полада — дуже дзвінкий, легкий, прозорий і високий ліричний тенор, за діапазоном і характером співу близький до тенору-альтіно. Спів відрізняється віртуозністю, складними фіоритурами і трелями, верхні ноти дуже вільні. У співі Полада завжди чути прийоми і мотиви азербайджанської національної музики — мугаму. Крім того, Полад — великий композитор, зробив значний внесок у сучасну азербайджанську музику. Полад Бюльбюльогли створив цілий напрямок у радянській естраді, з'єднавши сучасні ритми і гармонії з яскравим національним мелодизмом, що стало прикладом для наслідування наступного покоління музикантів. Були і зйомки в кінофільмах, і музика більш ніж до 20 фільмів. Його композиція «Подзвони» досі популярна в колишніх республіках СРСР.

Композиторська творчість Полада Бюльбюльогли різноманітна. В його творчому доробку є великі симфонічні твори, камерно-інструментальна музика, музичні, вокальні цикли, музика до кінофільмів та драматичних вистав. Особливий успіх йому принесли пісні, які виконували як відомі співаки країни, так і він сам. Його пісні увійшли до репертуару таких співаків, як Муслім Магомаєв, Йосип Кобзон, Лев Лещенко, Людмила Сенчина, Роксана Бабаян та інші^[9].

1981 року на екрани СРСР вийшов пригодницький музичний комедійний телевізійний художній фільм «Не бійся, я з тобою!» режисера Юлія Гусмана, одну з головних ролей у якому зіграв Полад Бюльбюльогли. Його персонаж (Теймур) — «золотоголосий» співак. Музику і пісні до цього фільму записали також радянські джаз-гурт «Інтеграл»^[ru] Барі Алібасова і рок-гурт «Цвєти» Стаса Наміна.

1982 року Полада Бюльбюльогли відзначено почесним званням «Народний артист Азербайджанської РСР».

Від 1987 року протягом декількох років був директором і художнім керівником Азербайджанської державної філармонії^[9].

• Перша дружина — Бела Андріївна Руденко (нар. 18 серпня 1933), радянська, українська і російська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагогиня. Солістка Большого театру (1972—1988). Народна артистка СРСР (1960). Лауреатка Державної премії СРСР(1971).
  • Син — Теймур Полад Бюльбюль-огли (нар. 1975), музикант, концертмейстер групи фаготів Великого симфонічного оркестру імені П. І. Чайковського у Москві, заслужений артист Російської Федерації, в даний час — бізнесмен^{[джерело?]}.
• Друга дружина — Гюльнара Шихалієва.
  • Дочка — Лейла, співачка, актриса.
  • Син — Муртуз, музикант.

1988 року Полад Бюльбюльогли став міністром культури Азербайджанської РСР.

В період від 1987 до 1990 року був депутатом міської Ради міста Баку, головою депутатської комісії з культури.

З набуттям Азербайджаном незалежності Полад зайняв новоутворену посаду міністра культури Азербайджану. 1994 року його обрали генеральним директором створеної 1993 року «Міжнародної організації тюркської культури» («(ТюрКСОЙ)»), що є спільнотою з розвитку тюркської культури і мистецтва, потім тричі переобирали (1997, 2000 і 2003). За ініціативою Полада Бюльбюльогли видано численні книги класиків літератури тюркомовних країн, календарі і журнали.

2002 року Полад став головою Ради з культурної співпраці міністрів культури країн СНД^[10].

1995 року Полада Бюльбюльогли обрано в Міллі Меджліс Азербайджану.

Є доктором мистецтвознавства Національної творчої академії Азербайджанської Республіки, почесним професором Азербайджанського державного університету культури і мистецтв, дійсним членом Міжнародної гуманітарної академії «Європа-Азія». 2000 року затверджений у вченому званні професора.

В лютому 2000 року відкрито зірку Полада Бюльбюльогли на «Площі зірок» у Москві.

2006 року Полад Бюльбюльогли залишив посаду міністра культури і переїхав до Москви, куди був призначений Надзвичайним і повноважним послом Азербайджанської Республіки в Російській Федерації.

Живучи в Москві, Полад Бюльбюльогли продовжує займатися музикою. У січні 2010 року вийшов новий альбом музиканта під назвою «Співав Бюльбюль… Співає Полад Бюльбюльогли», що складається з азербайджанських народних пісень^[11]. У диску представлено чотирнадцять популярних пісень — від «Хаштархана» (так звучить назва Астрахані тюркськими мовами) до «Чал-ойна» («Співай, танцюй»). Полад обробив ці пісні спільно з Сіявушем Керимі, якому також належить і аранжування. Альбом видано за спонсорства групи компаній «Палмалі».

• 1966 — Казки російського лісу
• 1970 — Ритми Апшерона
• 1970 — Бушує «Маргарита» — виконує пісню «Тар і квартет гітар»
• 1972 — На крилах пісні
• 1981 — Не бійся, я з тобою! — Теймур.
• 2006 — Парк радянського періоду
• 2013 — Не бійся, я з тобою! 1919 — Теймур

• 1966 — Слідство триває
• 1968 — Остання ніч дитинства
• 1971 — Співає Муслім Магомаєв
• 1971 — Головне інтерв'ю
• 1972 — Щастя вам, дівчатка!
• 1973 — Попутний вітер
• 1976 — Серце… серце…
• 1977 — Бухта Радості
• 1979 — Я вигадую пісню
• 1979 — Бабек
• 1981 — Дорожня пригода
• 1981 — Ділова поїздка
• 2008 — Доля государя
• 2012 — Град
• 2013 — Не бійся, я з тобою! 1919

• 1970 — лауреат премії Ленінського комсомолу Азербайджанської РСР.
• 1973 — почесне звання «Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР».
• 1982 — почесне звання «Народний артист Азербайджанської РСР».

• 2002 — орден Честі (Грузія).

• 2005 — орден «Незалежність» (2 лютого 2005 року) — за великі заслуги в розвитку азербайджанської культури^[12].
• 2015 — орден «Честь» (3 лютого 2015 року) — за багаторічну плідну діяльність у культурному та суспільно-політичному житті Азербайджанської Республіки^[13].
• 2019 — орден «За службу Вітчизні» II ступеня (9 липня 2019 року) — за плідну діяльність в органах дипломатичної служби Азербайджанської Республіки^[14].
• 2020 — орден «Гейдар Алієв» (3 лютого 2020 року) — за великі заслуги в розвитку азербайджанської культури і багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність^[15].

• 2005 — орден Дружби (16 лютого 2005 року) — за великий внесок у зміцнення і розвиток російсько-азербайджанських культурних зв'язків^[16].
• 2015 — орден Пошани (4 лютого 2015 року) — за великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва з Російською Федерацією, розвиток економічних і культурних зв'язків^[17].
• 2016 — нагрудний знак Міністерства закордонних справ Російської Федерації «За внесок у міжнародне співробітництво»^[ru][18].
• 2020 — почесна грамота Президента Російської Федерації^[ru] (4 лютого 2020 року) — за великий внесок у розвиток російсько-азербайджанських відносин^[19][20][21].

• 2015 — почесне звання «Заслужений діяч мистецтв Республіки Дагестан»^[22].

• 2005 — почесне звання «Om Emerit» (укр. «Заслужена людина») Республіки Молдова (2 березня 2005 року) — на знак вдячності за особливі заслуги у розвитку молдовсько-азербайджанських культурних зв'язків та значний внесок у пропаганду музичного мистецтва^[23].

• 2010 — лауреат Державної премії миру і прогресу Першого Президента Республіки Казахстан — Лідера нації^[24][25].

• 2014 — медаль «Махтумкулі Фрагі»^[ru] (Туркменістан, 15 травня 2014 року) — за особливі заслуги у вивченні, поширенні та популяризації творчої спадщини великого мислителя туркменського народу Махтумкулі Фрагі в епоху могутності і щастя, а також враховуючи великий особистий внесок у розвиток дружніх зв'язків між Туркменістаном та іншими державами і міжнародними організаціями у сферах науки, освіти та культури, в гуманітарній галузі, зближення і збагачення культур, плідну працю та чудові творчі здобутки^[26].
• 2017 — почесне звання «Народний артист Туркменістану» (27 квітня 2017 року) — за особливі заслуги у зміцненні відносин дружби, братерства, добросусідства і співробітництва між народами Туркменістану та Азербайджанської Республіки, зміцнення діалогу між двома державами в культурній та гуманітарній сферах, що існує протягом багатьох років, також враховуючи натхненний талант і прекрасні успіхи в розвитку пісенно-музичного мистецтва^[27][28].

• 1995 — звання «Почесний професор Азербайджанського державного університету культури і мистецтв імені А. Гусейнзаде».
• 1999 — дійсний член Міжнародної гуманітарної академії «Європа-Азія»^[10].
• 2004 — орден «Зірка Творення».
• 2005 — золота медаль «Троянда світу».
• 2005 — лауреат премії «Міжнародної організації тюркської культури» («(ТюрКСОЙ)»).
• 2006 — орден фонду «Меценати сторіччя».

• Д. В. Григорьев. «И снова солнцу удивлюсь… Книга о Поладе Бюльбюль оглы». СПб, «[[Файл:Шаблон:Прапор Друкувальний двір імені О. М. Горького|20x13px|Друкувальний двір імені О. М. Горького]] [[Збірна Шаблон:Назва країни РВ Друкувальний двір імені О. М. Горького з регбі|Шаблон:Назва країни Друкувальний двір імені О. М. Горького]]]]». — 2006. — 286 с. ISBN 5-7062-0221-4, ISBN 5706202214; тираж 3000 экз.

• Сайт про Полада Бюльбюльогли. // donbass56mp3.narod.ru (рос.)
• Дискографія Полада Бюльбюльогли. // popsa.info
• Полад Бюльбюльогли. // kkre-2.narod.ru (рос.)

• Документальний фільм «Полад Бюльбюльогли. Більше, ніж посол» (Росія, ДТРК «Культура», 2015 рік; 00:38:53). Офіційний сайт телеканалу «Росія-Культура» // tvkultura.ru
• Ювілейний концерт Полада БюльБюльогли (Росія, «ВГТРК», 2015 рік; 01:06:20). — 23 січня 2015 року в Концертному залі імені П. І. Чайковського в Москві пройшов ювілейний концерт до 70-річчя Полада Бюльбюльогли — співака, композитора, актора, а в останні роки — посла Азербайджанської Республіки в Російській Федерації. Офіційний сайт телеканалу «Росія-1» // tvkultura.ru (26 січня 2015 року)
• Володимир Кондратьєв^[ru]. Новини. Полад Бюльбюльогли відзначає 75-річчя. Відеосюжет інформаційної програми «Сєгодня»^[ru] на телеканалі «НТВ» // ntv.ru (4 лютого 2020 року)
• Олена Ворошилова. Новини культури. Полад Бюльбюльогли приймає вітання з ювілеєм. Поладу Бюльбюльогли — 75! Офіційний сайт телеканалу «Росія-Культура» // tvkultura.ru (4 лютого 2020 року)
• Ольга Стрельцова. Новини. Співакові і композитору Поладу Бюльбюльогли − 75. — Він виступає на молодіжних фестивалях і, як раніше, пише музику. Офіційний сайт телеканалу «ТВ Центр» // tvc.ru (4 лютого 2020 року)