Половецька волость

Полове́цька во́лость (біл. Палавецкая воласць; рос. Половецкая волость) — у XVIII — XX ст. волость на території Берестейщини. Адміністративний центр — Піщатка Половецька.

Половецькі поселення поміж руських з'явились у цій місцевості в середині ХІІІ ст., в часи Галицько-Волинського князівства. За наказом руського короля Данила Галицького їх заклав половецький хан Тегак, що був сватом короля і учасником походів проти ятвягів та литовців (1245, 1249, 1251, 1252, 1253). Половецькі поселенці, які поступово прийняли християнство і зукраїнізувались, захищали північну Волинь від нападів балтських язичників^[1]. Востаннє мешканців цих поселень називали половцями в 1516 році^[1].

У ХІІІ ст. існувало близько 40 поселень з яких до ХХ ст. збереглося лише 8^[1][2]:

• з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт.
• з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт (за результатами третього поділу Речі Посполитої).
• з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт.
• з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт.
• з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт.
• з 9 лютого 1918: Українська Народна Республіка, Холмське губерніальне староство, Берестейський повіт.
• з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна.
• 12 грудня 1920 — 20 лютого 1921: Поліський округ (okręg poleski), Біловезький повіт
• 20 лютого 1921 — 18 квітня 1928: Поліське воєводство, Берестейський повіт
• 18 квітня 1928: ґміна скасована, її села розподілені між гмінами Високе-Литовське і Вірховичі.

• Згідно з даними Половецького приходу 1888 року у волості мешкало 2349 осіб^[1].
• Згідно з переписом 1897 року населення 3-х сіл волості становило 1,3 тисячі чоловік: в Піщатці – 391, Голі — 690, і Суходолі — 377 осіб.

Гміна Половце (пол. gmina Połowce) — у 1919—1928 роках сільська гміна Берестейського повіту Поліського воєводства Польщі з центром у селі Половці, колишня Половецька волость Берестейського повіту. Складалася з 36 громад. Населення — 3653 особи (1921).

Anusin, Augustynka, Bereżyszcze, Bobrówka, Хлівище (пол. Chlewiszcze), Dąbrowa, Hola, Jancewicze, Klateczka, Klukowicze-Folwark, Klukowicze-Wieś, Litwinowicze, Łumianka, Łumno-Folwark, Łumno-Wieś, Piszczatka Bogacka, Піщатка Половецька (пол. Piszczatka Połowiecka), Połowce, Semichocze, Stawiszcze, Stołpce, Суходіл (пол. Suchodół), Telatycze-Folwark, Telatycze-Wieś, Telatycze-Potoki, Terechy, Tumin-Folwark, Tumin-Wieś, Turowszczyzna-Folwark, Turowszczyzna-Wieś, Tymianka, Wólka Nurzecka, Wólka Terechowska, Wyczółki-Folwark, Wyczółki-Wieś i Zubacze.

Ця українська етнічна територія поділена між Польщею і Білоруссю. У Білостоцькому воєводстві Польщі перебувають села колишньої волості:

• Ставище (Stawiszcze)
• Половці (Połowce)
• Вулька-Тереховська (Wólka Terechowska)

У Берестейській області Білорусі:

• Хлівище
• Терехи (Terechy)
• Суходіл (найбільше з усіх, в 56 км від Берестя)
• Піщатка Половецька
• Погранична (до 1964 — Голя Hola).

У 1940 р. на території колишньої волості мешкало 1087 осіб; в 1960 році — 902 особи^[1].

Серед жителів колишньої волості зберігаються типові половецькі прізвища: Бергеба, Колток, Тегак^[1].

• Куншаг

• Половецька волость // Леонюк В. Словник Берестейщини. Львів: Афіша, 1996. — С. 250.
• Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35.
• Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973.
• Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006.
• Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.