Ратайська волость

Ратайська волость — адміністративно-територіальна одиниця Берестейського повіту Гродненської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Ратайчиці.

На 1885 р. у волості налічувалось 22 села (об'єднаних у 17 громад), 431 двір, 2 841 чоловіків і 2 765 жінок, 12 254 десятини землі (8 075 десятин орної).

За Берестейським миром, підписаним 9 лютого 1918 року територія волості ввійшла до складу Української Народної Республіки.

Після окупації в лютому 1919 р. поляками Полісся волость назвали ґміна Ратайчице, входила до Берестейського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Ратайчиці.

За переписом 1921 року в 33 поселеннях ґміни налічувалось 459 будинків і 2856 мешканців (126 римокатоликів, 2697 православних, 2 протестанти, 5 баптистів і 26 юдеїв).^[1]

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.^[2] до ґміни приєднано частину ліквідованої ґміни Войска.

1 квітня 1932 р. села Русили і Гершони та село, колонія і військове селище Лісовчиці вилучені з ґміни і приєднані до ґміни Вєжховіце.^[3]

Волость (ґміна) ліквідована 15 січня 1940 року через утворення Кам'янецького району.

• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с. — с. 58-59.

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.