Петро Філонович Полоз, при королі Владиславі ІІІ був у полоні в московитів, дідич у Дуб'ї.
Федір Іванович Полоз у Пінському повіті.
Іван Федорович Полоз — пінський боярин, отримав від княгині Марії Семенівни Олександровичевої маєток Це́рабень, який належав до Пінського замку. Король Олександр Ягеллончик затвердив йому це надання у 1492 та 1497 році. У 1505 році отримав від князя Федора Ярославовича чотири з половиною садиби у пінському повіті. 1509 року король Сигізмунд I Старий звільняє його від служби, яку виконував у київському повіті. У 1524 році був пінським войським, а в 1527 році мав отримати на два роки Чорнобильський замок після Заморенка, але очевидно не отримав, бо у 1531 році отримав нове призначення на цей уряд, який до того часу все ще перебував в руках Заморенка. Дружина Настя.
Андрій Іванович Полоз — у 1517 році разом з батьком та матір'ю записали скиту острів Кучуків.
Фенна Семенівна Полоз у першому шлюбі за князем Іваном Сенським, у другому (з 1532 року)[3] — за князем Дмитром Видницьким-Любецьким, який прийняв її з дітьми[4]. Її донька, теж Фена, вдруге вийшла заміж за Щесного Харленського[5].
Полози були родичами Кмітів: батько Криштофа та Семена Кмітів мав ім'я Богдан, а його дружиною і матір'ю дітей була Орфина Полоз[6].
У 1524 році з наказу Сигізмунда I Криштоф Кміта разом із Семеном Полозом, зібравши невеликий супровід із козаків, ходили на низ Дніпра і там надали велику послугу, розбивши поган[7]. Після цього походу запропонували королю створити у нижньому Подніпров'ї постійний козацький форпост. Хоча урядовий проект провалився через нестачу коштів, ідея охорони південного прикордоння силами козаків збереглася.
