Поліізотопний елементПоліізотопний елемент[1][2], полінуклідний елемент[3], ізотопно-змішаний елемент[4], різнорідний елемент[5], плеяда[6] — хімічний елемент, характеристичний ізотопний склад якого включає кілька ізотопів. Тобто такий елемент представлений у природі кількома ізотопами. З 84 елементів, для яких визначено характеристичний природний ізотопний склад, 63 є поліізотопними. Решта 21 елемент називаються моноізотопними. Іноді поліізотопними елементами називають елементи, що мають кілька стабільних нуклідів[1][2]. За цим визначенням до поліізотопних елементів належать 55 елементів. Це визначення більш універсальне, оскільки не залежить від значення характеристичного ізотопного складу елемента, але, згідно з ним, рубідій, європій, індій і реній, які мають тільки по одному стабільному ізотопу, не є поліізотопними. При цьому в природі ці елементи містять сумірну кількість радіоактивного ізотопу, тому фактично природні рубідій, європій, індій і реній є сумішами ізотопів. Атомна маса таких елементів визначається як середньозважена атомна маса всіх наявних у природі ізотопів цього хімічного елемента з урахуванням їх природної (відсоткової) поширеності в земній корі й атмосфері. До недавнього часу вважалося, що ізотопний склад поліізотопних елементів, а, отже й їхня атомна маса, сталі. Але виявлено, що ці величини злегка варіюються в залежності від того, з якого джерела отримано елемент. Серед поліізотопних елементів можна виділити:
Поліізотопні елементи можна розділити на дві групи:[3]
До першої групи можна віднести 20 із 63 поліізотопних елементів, у яких вміст одного з нуклідів більш ніж на порядок перевищує вміст інших. Це: водень, гелій, літій, аргон, ванадій, залізо, тантал, лантан, індій, вуглець, азот, кисень, неон, кремній, сірка, калій, кальцій, лютецій, торій, уран. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia