Пономаренко Єва Мартиянівна

Пономаренко Єва Мартиянівна
Народилася	20 січня 1950(1950-01-20) (75 років) Андріївка (Коростенський район)
Громадянство	СРСР →  Україна

Є́ва Мартия́нівна Пономаре́нко (нар. 20 січня 1950 року, Андріївка (Коростенський район)) — поетеса, член НСПУ (2006), інженер-технолог.^[1]

Народилася 20 січня 1950 року в Андріївці Коростенського району Житомирської області.

У 1976 році закінчила Український заочний політехнічний інститут у Харкові. З 1972 по 2007 рік працювала інженером-технологом на підприємстві «Кримський титан» в Армянську.^[1]

У 1963 році дебютувала віршем «До Тараса Шевченка» в олевській районній газеті. Творчість авторки охоплює «вічні теми», такі як материнство, кохання, жіноча доля, а також загальні питання людського існування. У її поезії відображено різні етапи життя, як фізичну, так і інтелектуальну працю. У віршах зображено чітку прив'язаність до сучасної реальності, що підтверджено її словами: «Я горда тим, що українка зроду, і що б там не судилося мені, я, калинова гілочка народу, ніколи не схилюся у борні!».

Про поетесу у 2009 році на ТРК «Північний Крим» створено фільм «Журавлиний спів Єви Пономаренко».^[1]

За ЕСУ:

• Серебрянная полынь. — Красноперекопск, 1998;
• Вогонь життя. — Сф., 1999;
• Мозаїка життя. — Сф., 2001;
• Журавлиний спів. — Сф., 2003; 2005;
• Свої слова не стала сповивать. — Сф., 2011;
• Спів, що зринав у голубій блакиті. — Сф., 2013;
• Калинова гілочка народу. — Хм., 2017;
• Заграй, сопілочко! — Хм., 2017;
• Впаде роса на суховії. — Хм., 2017;
• Острівці мого болю. — Хм., 2020^[1].

1. ↑ ^{а б в г} М. Я. Вишняк. Пономаренко Єва Мартиянівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.

• М. Я. Вишняк. Пономаренко Єва Мартиянівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.