Поп Василь Степанович
Василь Степанович Поп (псевдонім — В. Тисянський; 27 січня 1933, с. Рокосово, Підкарпатська Русь — 31 березня 2008, Ужгород) — український літературознавець, критик і викладач. Кандидат філологічних наук (1968). Член Національної спілки письменників України (1957). ЖиттєписРаннє життяВасиль Поп народився 27 січня 1933 року в селі Рокосово в Першій Чехословацькій Республіці (нині — Хустський район Закарпатської області). Закінчив Ужгородський університет у 1954 році. Кар'єраДо 1962 року працював педагогом, а пізніше — в Ужгородському університеті. У 1990—2000 роках був завідувачем кафедри української літератури. У 1968 році був відзначений премією імені Дмитра Вакарова. Упродовж трьох десятиліть керував університетською літературною студією імені Юрія Гойди, де набували досвіду Петро Скунць, Петро Мідянка, Василь Густі, Микола Матола, Дмитро Кешеля тощо. У період з 1991 по 2005 рік перебував на посаді голови правління Закарпатської організації Національної спілки письменників України. У 1999 році отримав премії Федора Потушняка. ДіяльністьВасиль Поп досліджував проблеми історії української літератури, питання літературних традицій і новаторства, фольклору, журналістики, українсько-угорських, українсько-чеських та українсько-словацьких літературних взаємин. Він є автором ґрунтовних праць про творчість закарпатських письменників XIX-XX століть, таких як Олександр Духнович, Юрій Гойда, Олександр Маркуш, Лука Дем'ян, Дмитро Вакаров, Федір Потушняк, Йосип Жупан, Степан Жупанин, Марко Бараблоля, Миколая Божук, Юрій Боролич та багатьох інших. Окремі праці опубліковано в перекладах іноземними мовами. Праці
Нагороди
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia